З архіву ПУ. Мама загиблого "кіборга" отримала загадковий лист...

Ігор Брановицький, якому посмертно було присвоєно звання Героя України, потрапив у полон разом з останньою ротацією «кіборгів» в ДАП і, за свідченням очевидців, в полоні був застрелений бойовиком на прізвисько Моторола.

Ігор Брановицький

«Доброго дня, мамо захисника України! Мене звати Олександра, і мені 16 років. На жаль, ми з вами зовсім незнайомі, і боюсь, що коли Ви отримаєте цього листа, то мене вже не буде на цьому світі…» — такими словами починається лист, який вручила Ніні Брановицькій, матері загиблого захисника Донецького аеропорту, незнайома їй жінка, передають Патріоти України з посиланням на Факти. Далі - мовою оригіналу:

"Нина Брановицкая опубликовала это письмо на своей страничке в Facebook.

— К сожалению, мы потерялись с женщиной, которая вручила мне это письмо, когда мы случайно встретились с ней у Стены Памяти возле Михайловского собора на панихиде 21 января, — рассказала Нина Константиновна, мама погибшего «киборга» Игоря Брановицкого. — На панихиде было много народу, а затем мы поехали на кладбище — мой сын похоронен на Берковцах, как и многие защитники Донецкого аэропорта. Я не успела ни прочесть письмо, ни познакомиться с женщиной, которая мне его вручила, представившись волонтером. Как я поняла, она проведывает в больницах детей, страдающих онкологическими заболеваниями. А когда я уже прочла письмо 16-летней Александры, которая пишет, что у нее обнаружили саркому, и обратила внимание на дату — 11 апреля 2019 года, мне стало очень больно, но… надеюсь на чудо!

А вдруг девочка, написавшая это письмо, чудом выжила? А если и нет, то мне бы очень хотелось, чтобы отозвалась волонтер, которая вручила мне это письмо. Или близкие Александры, которая написала не лично мне, а мамам всех ребят, погибших за Украину. Поэтому я и опубликовала это письмо на своей странице. С благодарностью тем, кто воспитал такого прекрасного ребенка, который, даже борясь со смертельной болезнью, думает о тех, кто вынужден с болью утраты жить всю жизнь. Я очень признательна Александре за ее письмо всем матерям погибших украинских солдат.

Нина Брановицкая
Кроме того, у женщины-волонтера было еще одного письмо — «воину с усами». Да, девочка, по словам незнакомки, хотела, чтобы та передала его усатому воину. Но я пока не знаю, досталось ли оно кому-то в тот день. Это же было время локдауна — все пришли на панихиду в масках — не было видно, у кого есть усы, у кого борода. Но надеюсь, что если его все же кто-то получил, то он также поделится содержанием письма с другими воинами. Понимание и благодарность потомков, думаю, нужны всем защитникам. И, конечно, нужны их близким. Особенно тем, кто пережил такую безвозвратную потерю."
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Водіям на замітку! Дивний скрип під капотом - що він означає і як вирішити проблему

субота, 18 жовтень 2025, 8:45

Знавці автомобілів дали поради автовласникам, які стикалися з такою проблемою, як дивний скрип під капотом автомобіля, передають Патріоти України. Так, видання the-sun.com наводить думку майстра, який десятиліттями займається ремонтом автомобілів. Він ...

Нині цього не зрозуміти! ТОП-3 дивних продукти, які були звичними у СРСР

субота, 18 жовтень 2025, 7:35

Попри те, в що в СРСР часто бракувало життєво необхідних речей, радянська влада прагнула вражати іноземців технологічністю та оригінальністю своїх товарів. Так на полицях магазинів у Країні Рад з’являлись зокрема продукти харчування, які у сучасної люд...