Недавню поразку в Лондонському суді доповнила ще одна погана новина: український суд призупинив розгляд справи про повернення акцій екс-акціонерам Приватбанку. Що це за справи, і що означають останні рішення судів? Патріоти України пропонують вам розібратися у проблемі детальніше, прочитавши статтю Галини Калачової.
Судові спори у справі Приватбанку в міжнародних судах отримали несподіване продовження. 15 жовтня банк переміг в Апеляційному суді Лондона, довівши, що справа банку проти його колишніх власників Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова повинна розглядатися в Англії.
Як відомо, майже рік тому юристи олігарха довели в Лондонському суді, що відповідна справа не підпадає під юрисдикцію цього суду. Рішення ж апеляційної інстанції повернуло все назад. Цим невдачі для колишніх власників найбільшого банку країни не закінчилися.
Через два дні, 17 жовтня, відбулося засідання Господарського суду Києва, на якому стало відомо, що розгляд справи про повернення екс-акціонерам акцій Приватбанку призупиняється. Досі в українських судах все складалося переважно на користь Коломойського та Боголюбова. Тепер все інакше.
Зрештою, призупинення справи не означає, що колишні власники Приватбанку зазнали остаточної поразки, проте на даному етапі такий вердикт, скоріше за все, на руку Приватбанку і не лише йому.
Позитивні новини з Лондона та Києва дадуть змогу українській делегації якщо не домовитися, то, принаймні, продовжити переговори про нову програму співпраці з МВФ у Вашингтоні. Що означають останні рішення і що визначатиме їх розвиток в майбутньому?
У грудні 2016 року на основі позиції НБУ та звернення колишніх акціонерів Приватбанку, найбільшими з яких тоді були Коломойський і Боголюбов, Кабмін ухвалив рішення про націоналізацію банку і "влив" у його капітал понад 155 млрд грн.
За домовленостями, екс-акціонери до 1 липня 2017 року повинні були реструктурувати або погасити не менше 75% кредитного портфеля — позики, надані пов'язаним з Коломойським і Боголюбовим компаніям. Проте вони цього не зробили.
Натомість колишні власники банку заявили, що вважають націоналізацію незаконною, а лист-звернення вони написали під тиском. Після цього суперечка перейшла в судову площину. Банк і держава вимагають від екс-акціонерів відшкодування завданої шкоди, а Коломойський з партнером засипають суди позовами, щоб, судячи з останніх подій, повернути собі установу. Сторони судяться і в Україні, і в іноземних юрисдикціях: у Швейцарії, США і Великобританії.
Якщо в часи Петра Порошенка стратегічна позиція держави зводилася до тези "влада проти Коломойського", то за президента Володимира Зеленська ця категоричність різко похитнулася.
В інтерв'ю ЕП Колойський спершу казав, що йому не потрібен Приватбанк: "Нехай повернуть лише 2 млрд дол". Потім олігарх заявив, що можливі два варіанти: виплата компенсації або повернення Приватбанку. Останні судові процеси свідчать, що він хоче отримати банк.
Риторика представників Кабміну, НБУ та Офісу президента теж не додає чіткості і нагадує гру "Хто кого спростує першим". Перший хід у ній зробив прем'єр-міністр Олексій Гончарук. Він заявив, що влада веде переговори з екс-акціонерами банку. Коли новина набула розголосу, прем'єр усе спростував, пояснивши, що його слова перекрутили і вирвали з контексту.
Через кілька днів озвався й Коломойський. "Я про це читаю тільки в пресі. Ніякі реальні переговори чи консультації, і не тільки реальні, не ведуться", — запевнив олігарх.
Утім, спростувань Гончарука та слів Коломойського виявилося недостатньо. Експертне середовище та міжнародні партнери зайняли вичікувальну позицію: їх більше хвилювало, що з цього приводу скаже президент.
Володимир Зеленський ясності не додав. Швидше, навпаки. Під час 14-годинного марафону на "фудкорті" він спробував переконати широкий загал у тому, що комунікація з Коломойським — не така й страшна, а самі міжнародні партнери дають йому "цікаві" поради: "І впливати, і не впливати на ситуацію з Приватбанком одночасно".
Президент сказав, що сам він не проти таких перемовин і збирався їх провести, але через супротив суспільства та позицію міжнародних партнерів відмовився від цієї ідеї.
"Я гадаю що варто говорити з Коломойським з приводу Приватбанку. Моя позиція державна: я буду захищати Україну, він про це знає", — заявив Зеленський.
Тема переговорів з Коломойським та відсутність з боку президента чіткого меседжу про неможливість повернення Приватбанку екс-акціонерам збіглася в часі з переговорами української сторони про нову програму співпраці з МВФ. У вересні в Києві перебувала місія фонду, а напередодні українська делегація поїхала до Вашингтона.
Перед візитом "українського десанту" в США заступник голови НБУ Катерина Рожкова зробила жорстку заяву про те, що переговори України з МВФ про нову програму можуть загальмуватися через суперечку щодо націоналізації Приватбанку.
"Обговорення з МВФ наступного траншу фінансування заморожене через проблеми Приватбанку. Це для них і для міжнародної спільноти червона лінія", — заявила вона. На її думку, проблему слід вирішувати не шляхом розрахунків з колишніми власниками.
Рожкову оперативно спростував міністр економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов. "Це неправда! Переговори з МВФ не припинені. На цьому тижні міністр фінансів, я і голова правління НБУ будуть в Вашингтоні зустрічатися з МВФ", — написав він.
Після цього Рожкова пом'якшила свою позицію. "Невизначеність долі Приватбанку не зачинила двері для домовленостей з МВФ про нову програму співпраці. Діалог з МВФ триває і триватиме далі", — відзначила вона.
Утім, за інформацією джерел видання, перша жорстка заява Рожкової точно описує справжній стан справ. Майбутнє Приватбанку у тому числі стане лакмусовим папірцем для кредитора.
Наріжне питання — що повинно статися, аби кредитор вирішив, що ситуація навколо Приватбанку стабілізувалася, а влада не взяла курс на скасування націоналізації?
Одна з можливих відповідей — поведінка українських судів.
Кількість судових справ щодо Привабанку сягає 600. Цього тижня сталося дві події. Перша — Приватбанк виграв апеляцію у Високому суді Лондона, який, безумовно, є найважливішим з міжнародних судів у цьому протистоянні.
Отже, Апеляційний суд Лондона та Уельсу підтвердив юрисдикцію англійського суду розглядати позов Приватбанку щодо шахрайства його колишніх власників — Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.
Як зазначається в позовних вимогах, сума заявленого відшкодування становить 1,9 млрд дол, а з урахуванням нарахованих за час розгляду справи процентів — близько 3 млрд дол. Щодня сума позовних вимог зростає на 500 тис дол.
Також Лондонський суд ухвалив, що судовий наказ про всесвітній арешт активів, який було отримано в грудні 2017 року, залишається чинним до ухвалення остаточного судового рішення. Це означає, що активи олігархів вартістю 2,6 млрд дол по всьому світу будуть заморожені протягом найближчих кількох років — поки не закінчиться процес в Лондоні.
Тепер судді Високого суду Лондона вирішуватимуть, шахраювали колишні акціонери чи ні. Юристи Коломойського-Боголюбова можуть звернутися до Високому суду за дозволом на повторну апеляцію, однак реалізувати цей варіант буде складно. На звернення до суду є 28 днів, але він береться не за всі справи і надає перевагу тим, які мають суспільне значення за мірками Великобританії. При цьому звернення до Високого суду не зупиняє процес.
Протягом кількох місяців сторони обміняються документами, а потім відбудеться процесуальне слухання, на якому буде визначений графік розгляду справи. За прогнозами, дата ухвалення рішення стане відома у 2021 році.
Однак найважливіше в рішенні Лондонського суду те, що справа Приватбанку розглядатиметься не тільки українськими, а й британськими судами, у яких краща репутація та більше авторитету, ніж в українських.
Друга подія — рішення Господарського суду Києва у справі про незаконність договору купівлі-продажу Приватбанку. Йдеться про позов Коломойського та Боголюбова, за яким вони вимагають повернути їм акції Приватбанку.
Суть справи. У суді Коломойський та Боголюбов (останній — через компанію Triantal Investments) вимагають скасувати угоду щодо купівлі Мінфіном акцій Приватбанку від 2016 року та повернути їм акції. У Коломойського перед націоналізацією було 41,7% акцій, у Triantal — 16,6%.
Напередодні ухвалення рішення співрозмовники в юридичних колах озвучували чотири можливі варіанти: суддя піде на лікарняний, знайде спосіб відтермінувати засідання, Приватбанк виграє, Приватбанк програє. Стався другий варіант: призупинка розгляду.
Насправді для олігархів все складалося непогано. Процес розгляду справи Гоподарським судом відбувався швидко: по засіданню на тиждень, що цілком влаштовувало юристів екс-власників Приватбанку. Тому тут, як і в більшості "приватівських" справ, які розглядають українські суди, ніхто не очікував позитивних рішень для держави.
Проте подальший розвиток подій засвідчив інше. Зранку будівлю суду "замінували", і початок процесу було зірвано. Потім до присутніх вийшов суддя Петро Паламар і повідомив, що справа Приватбанку призупиняється. Мовляв, таке рішення суддя Людмила Шкурдова ухвалила ввечері 16 жовтня.
Офіційне пояснення звучить так: "Судове засідання у справі Приватбанку, призначене на 10:30 17 жовтня, не відбудеться "у зв'язку із зупиненням провадження до набрання законної сили рішення у справі №826/7432/17".
Це інша, не менш важлива судова справа за позовом Коломойського. Стосується вона визнання законності націоналізації Приватбанку. Це означає, що колишні власники не зможуть отримати акції, поки не буде вирішене інше питання: чи була націоналізація банку законною.
Суть справи. Ігор Коломойський позивається до НБУ, Кабміну, Фонду гарантування вкладів фізосіб і Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку щодо визнання протиправними їхніх дій, наслідком яких стала націоналізація Приватбанку. Основна ціль — визнання націоналізації незаконною.
Що відомо у цій справі? Там поки що перевага на боці Коломойського, але остаточна крапка у протистоянні не поставлена.
Падіння цін на нафту і період надлишкової пропозиції, що насувається, можуть створити ідеальну можливість для посилення санкцій щодо російських поставок до такого ступеня, що вони фактично почнуть бити по кишені Кремля, передають Патріоти України з по...
В Україні протягом дії воєнного стану пенсіонери-чорнобильці щомісячно будуть отримувати доплату до пенсії у розмірі 2361 грн. Про це йдеться у проєкті закону № 12000, передають Патріоти України. Зазначається, що відповідно до нового законопроєкту про ...