А ви це знали? Чому в СРСР в армії замість шкарпеток носили онучі

Сучасний військовий дуже сильно відрізняється від солдата часів СРСР. При чому ці відмінності простежуються не лише в зброї та умовах роботи, а й навіть в зовнішньому вигляді, передають Патріоти України.

Військова форма регулярно вдосконалюється, але в радянській армії одна деталь була незмінною. OBOZ.UA розповість, чому військові СРСР завжди носили онучі замість шкарпеток.

Онучі – це шматок тканини, який обмотується навколо ноги спеціальним способом. Він призначений для більш комфортного носіння взуття.Подібний вид захисту ніг від натирання використовували ще в першому тисячолітті слов'янські та фінські племена разом з личаками.

В армії онучі почали використовувати ще за Петра Великого. Відтоді вони дуже міцно закріпилися та використовувалися навіть після розпаду союзу. Наприклад в Україні від них відмовилися у 2004, а в РФ ще пізніше.

Чому в СРСР носили онучі, а не шкарпетки

Радянське військове взуття сильно відрізнялося від сучасного. У зв’язку з цим носити його зі шкарпетками було б доволі незручно. Крім того, онучі мали й ряд переваг.

По-перше, вони більш практичні. Онучі набагато повільніше зношуються, ніж шкарпетки, їх можна намотати на ногу в декілька шарів, щоб завелике взуття більш щільно сиділо на нозі, їх можна виготовити з будь-якого матеріалу, а у разі намокання перемотати іншим краєм.

По-друге, за онучами легше доглядати. Їх легко масово прати, адже не потрібно потім сортувати по розміру та парності. Також, оскільки вони не мають гумки, їх можна кип’ятити та будь-яким іншим способом позбавлятися забруднень без ризику пошкодження.

Чому від носіння онучей в армії відмовилися

Якщо неправильно намотати онучу, то можна зашкодити своєму здоров’ю. Тому військовим доводилося довго вчитися цьому, а недосвідчені солдати часто через помилки кульгали. До того ж надягнути шкарпетки – це швидко, а для надягання онуч доводилося витрачати набагато більше часу.

Зрештою згодом військові замість кирзових чобіт почали носити берці, тому намотувати онучі більше не було потреби.