Дуже небезпечна для здоров’я! ТОП-10 видів риби, які краще не їсти

Забруднення моря шкодить як довкіллю, так і здоров'ю людини. У цьому переконаний Браян Клемент, керівник інституту здоров'я та автор книги "Риби-вбивці: як морепродукти шкодять здоров'ю". Чоловік зауважив, що чимало видів риби, що ми їмо, містять метали, промислові хімікати й пестициди. Що погано впливає на організм людини. Риби "ласують" цими речовинами на морських та океанічних глибинах, передають Патріоти України.

Браян Клемент радить, перш ніж купувати рибу, ознайомлюватися з інформацією на етикетках. Ще варто з'ясувати:

• країну-постачальника;
• у яких умовах перебувала риба: у природних чи вирощена на фермі;
• якщо це дика риба, то як вона спіймана;
• як вирощували рибу (у відкритих водоймах (є ризик забруднення) чи в критому басейні).

Ще фахівець вважає, що краще відмовитися від риби, нехарактерної для певної пори року чи надто дешевої як для свого виду. Пам'ятайте, що шахрайство з підміною дорогих сортів більш бюджетними варіантами виявити вкрай складно. А це на сьогодні популярна практика. Завжди уточнюйте, чи сертифікований продукт.

Додатково Клемент радить, обираючи заморожену рибу, звертати увагу на термін зберігання. Якщо на етикетці вказано більш як 14 діб, то не варто її купувати. А від якої риби варто частково або назовсім відмовитися?

Перед трапезою дізнайтеся, звідки привезли окуня. Якщо із Чилі, то є погана новина – у цій рибі дуже багато ртуті, тож її можна дорослій людині вживати не частіше 2 разів на місяць. А краще зовсім не їсти.

Крім того, не варто купувати дикого окуня з островів Крозе й Принца Едварда. На цих локаціях морських мешканців виловлюють безконтрольно. Допустимо споживання цієї риби, завезеної із Фолклендських островів та Маккуорі чи з узбережжя Аргентини.

На думку Клемента, цю рибу варто зовсім прибрати з раціону. У її м’ясі забагато ртуті. А ще під час вилову рибаки рідко коли дотримуються норм, тож є ризик отримати в тарілці заражену або й зіпсовану рибу. Ризикувати не варто. Звідки б кахельника не завезли, – неможливо гарантувати, що він буде безпечним.

Цей вид риб живе до 100 років. Звісно ж, під час вилову ніхто не перевірятиме її вік. Тільки-но уявіть, скільки токсичних речовин містять глибоководні окуні, яким по 70-90 років. До того ж від цієї риби варто відмовитися задля збереження виду, бо її популяція так і не відновилася після популярності декілька десятків років тому.

У книзі Браян написав про те, що більшість риб та молюсків протягом життя накопичують у тканинах ртуть. Вона може спровокувати тяжі ураження центральної нервової системи людини. Акула ж накопичує у своєму організмі цю речовину, коли з'їдає малих риб, які встигли "поласувати" хімією. Вважається, що саме в акул максимальна кількість ртуті в організмі (у співвідношенні ваги й розміру).

Окрім того, станом на сьогодні популяція цих риб є найнижчою за всю історію, адже її масово виловлюють та вбивають.

Макрель – риба з родини скумбрієвих. Її спеціаліст з інституту здоров'я не радить їсти малюкам та вагітним жінкам. Чоловікам можна з'їдати не більше однієї порції на місяць. Причина – знову ж високий вміст ртуті. Найбезпечніший варіант цієї риби – атлантична.

Це одна із риб, яку активно використовують шеф-кухарі: вона має ніжний смак і малу кількість кісток. Її нерідко споживають у сирому вигляді, просто нарізавши на тонкі шматки і поливши соусом. Цей делікатес неабияк б’є по кишені, та й користі від нього не так і багато. Чому? Читайте попередній пункт про акул.

Ця риба надзвичайно смачна, але надмірне споживання призведе до неконтрольованої діареї. Ще в руветі є гемпілотоксин – речовина із масляним смаком, яку шлунок людини не в змозі перетравити.

Майже всі види тунцю містять ртуть. Крім того, їх виловлюють до настання репродуктивного віку, небезпечними для природи методами. Відтак рибаки травмують й інших мешканців моря.

Через зниження популяції цієї риби у магазинах та ресторанах часто стали замінювати її бюджетними видами. При цьому не змінюючи назву "червоний луціан". Тож замовивши страву, ви отримуєте телапію або морського окуня. Та ще гірше – якщо вам принесуть зіпсований чи неправильно транспортований луціан.

Купуючи ці делікатеси в магазинах, пам'ятайте, що їх виготовляють із низькоякісної риби. Так, наприклад, тунець для довшого зберігання та отримання яскравого червоного кольору оброблюють монооксидом вуглецю. Взагалі тунець не має після заморожування зберігати насичений колір. До того ж у магазині на цій продукції не факт, що правильно вказано термін зберігання й умови, за яких готувалися ці страви.