
Під час опалювального сезону питання комфортної температури вдома знову стає актуальним. Одні люблять тепло і ходять по квартирі у футболці, інші обирають прохолодніше повітря та затишок ковдри. Проте наука визначила оптимальний діапазон, який забезпечує комфорт і водночас зберігає здоров’я, передають Патріоти України.
Холодне приміщення може спричинити звуження судин і додаткове навантаження на серце. Людям з гіпертонією та серцево-судинними проблемами варто бути особливо обережними. Водночас перегріті кімнати також шкодять здоров’ю: температура понад 24–25°C пересушує повітря, подразнює слизові оболонки й провокує труднощі з диханням. Сон у такій атмосфері стає поверхневим, а ранкове самопочуття — гіршим.
Дослідження, опубліковане в журналі Science of the Total Environment, підтверджує прямий зв’язок між температурою в приміщенні та станом здоров’я. Занадто холодне повітря змушує організм витрачати більше енергії на підтримання тепла, що провокує втому, м’язову напругу та зниження імунітету. Перегрівання, навпаки, ускладнює сон і знижує концентрацію, що особливо важливо для тих, хто працює з дому.
Учені проаналізували дані з різних країн світу і визначили умовно «безпечний» діапазон від 18 до 35°C. Проте наголосили, що оптимальна температура залежить від клімату регіону.
Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує підтримувати температуру в помешканні в межах 18–24°C для більшості дорослих у помірному кліматі. Для здорових дорослих оптимальними вважаються 18–19°C. Для літніх людей — 20–21°C. Для немовлят і маленьких дітей — 22–24°C. Надмірне опалення не лише шкодить здоров’ю, а й підвищує витрати на енергоносії.
Фахівці також радять знижувати температуру вночі. Ближче до сну температура тіла природно зменшується через вироблення мелатоніну. Якщо в кімнаті надто тепло, цей процес порушується. Людині складніше заснути, вона частіше прокидається і гірше відновлюється. Оптимальна нічна температура: 16–19°C для дорослих і 18–20°C для дітей та літніх людей. Прохолодні умови покращують якість сну, сприяють глибшим фазам і більш ефективному відновленню організму.
Шведські науковці зафіксували зв’язок між регулярним споживанням жирного сиру та нижчим ризиком розвитку деменції. За результатами довгострокового дослідження, люди, які щодня з’їдали щонайменше 50 грамів сиру з вмістом жиру понад 20%, рідше стикалися ...
Головними ворогами серця є жирна їжа, сидячий спосіб життя, куріння та алкоголь. Однак нові наукові дані свідчать, що фінансові труднощі - страх не мати можливості купити продукти або оплатити рахунки – "зношують" серце швидше, ніж шкідливі звички, пер...