Є нюанси: Чи дійсно дітям можна їсти "дитячі" сосиски - як обирати ковбасу

Сосиски краще не давати маленьким дітям, лише зі шкільного віку. Водночас не всі сосиски, на яких написано "Дитячі", можна справді їсти малюкам. Про це "Главкому" розповіла доктор технічних наук, декан факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК Національного університету біоресурсів і природокористування України Лариса Баль-Прилипко, передають Патріоти України.

"Сосиски мають свій контроль, у них не має бути різних домішок, зокрема фосфатів, перцю. До сосисок для дітей є певні вимоги. Насамперед вони мають бути вищого ґатунку. Тобто не всі сосиски, на яких написано "Дитячі", дітям підходять", - зазначила фахівець.

Також відомо, що купуючи сардельки одного сорту, дуже складно отримати той смак, на який люди очікують, адже він кожного разу різний. За словами Баль-Прилипко, це пов'язано з тим, що наразі є багато компаній, які пропонують формули вже готових різних смакоароматичних сумішей для сардельок.

"Є функціональні суміші, які разом з добавками використовуються в м’ясній промисловості. Це і солі фосфорної кислоти, емульгатори, стабілізатори, і рослинний білок, і тваринний білок. Але не завжди там натуральні спеції і аромати. Дорожчі сардельки чи ковбаси будуть з якіснішими, натуральними компонентами. Якщо дуже дешеві, то, відповідно, у них слабша формула", - пояснила доктор технічних наук.

Фахівець зазначила, що до своєї продукції виробники додають якусь особливість. До прикладу, для ковбаси "Лікарської" є спеціальна суміш, проте смак все одно може відрізнятися залежно від виробника.

"Ви питаєте, чому, наприклад, у "Лікарської" ковбаси від різних виробників може бути різний смак? Це тому, що навіть у державному стандарті прописано, що спеції такі й такі мають входити до її складу, або їх суміш у межах дозволеного стандартом. Суміші повинні мати сертифікат якості. Та навіть якщо однакова їх кількість у двох різних ковбасах, то в одну може бути додано суміш, а в іншу - окремо перець, окремо мускатний горіх. От і смак у двох виробів буде різний. У другому випадку і ціна буде вищою", - зауважила Баль-Прилипко.

Водночас вона підкреслила, що все залежить від сировини. Наразі є багато технологій з Європи та США, які використовуються в Україні.

"Літні люди люблять згадувати, яка раніше була смачна ковбаса. Так раніше корови на пасовиськах паслися. Був час (2000-ні роки), коли ми відійшли від того, що було колись. Тільки зараз повертаємося до тих умов, коли у тварин правильні раціони, коли слідкують за породами, використовують певні породи для якості м’ясної сировини", - пояснила Баль-Прилипко.

Фахівець порадила при виборі ковбаси звертати увагу на склад, де має бути маркування та все прописано.

"Звичайно, якщо ви пішли на стихійний ринок і купуєте сосиски "з димком" - це ваш ризик. Але якщо ми говоримо про легальні місця продажу, де є лабораторії й де ви можете взяти документи та подивитися, - це інша річ", - додала вона.

Доктор технічних наук рекомендує дивитися на перші два рядки етикетки, де має бути написано, яке це саме м'ясо.

"Якщо написано "білково-жирова суміш", або "м’ясо механічного обвалювання", то це не те, що слід купувати. Вищий ґатунок - 95% м’яса, перший - 70-80%, другий чи третій - ще менше. Якщо ковбаса має у своєму складі менше ніж 59% м’ясної сировини, то це не ковбаса. Коли виробник пише на продукції "м’ясо механічного обвалювання" (перемелене м’ясо з кістками – "Главком") – 50-70%, то я хочу запитати технологів: "А що це таке? Це ж не м’ясо!". М’яса механічного обвалювання у виробі дозволено не більше 10%, і то не в продукції вищого ґатунку", - зауважила Баль-Прилипко.