
Вислів "час летить", здається, стає все більш реальним, коли ми старішаємо. Однієї миті ви - безтурботна дитина, а потім, не встигнете й оком моргнути, як станете дорослим з безліччю обов'язків, передають Патріоти України.
Сінді Лустіг, професорка психології Мічиганського університету, розповіла DailyMail, що одна з причин полягає в тому, що коли ми стаємо старшими, наше життя, як правило, більш структуроване навколо рутини, і в ньому менше великих знакових подій, які ми використовуємо для розмежування різних епох «часу нашого життя». Вона додала, що в дитинстві ми маємо менше досвіду, над яким варто замислитися.
Лустіг пояснила, що наш мозок об'єднує схожі дні та тижні, і нам здається, що все зливається воєдино. Люди вимірюють час за пам'ятними подіями, а з віком їх стає все менше і менше. Ось чому більшість людей можуть пригадати те, що вони робили один раз, а не сотні.
Ще одна теорія, яка обговорюється науковою спільнотою, належить Адріану Беджану з Дюкського університету, який припускає, що час летить швидше через старіння мозку.
У 2019 році Беджан опублікував своє дослідження, в якому йдеться про те, що з віком наше сприйняття життєвого досвіду може бути викривленим, і нашому мозку потрібно більше часу для обробки нових ментальних образів. З іншого боку, на початку життя мозок може сприймати нову інформацію у «швидкому темпі», що дозволяє йому обробляти більше за той самий проміжок часу, через що дні здаються набагато довшими, ніж вони могли б тривати пізніше.
За словами Беджана, фізичні зміни в наших нервах і нейронах відіграють важливу роль у нашому сприйнятті часу з віком. З роками ці структури стають складнішими й зрештою деградують, створюючи більший опір електричним сигналам, які вони отримують.
Якщо ви вже промайнули десятиліття між 20 та 30 роками, то точно пам’ятаєте, як у ті роки енергія била з вас ключем. Ви могли працювати допізна, мало спати, гуляти всю ніч, але потім швидко відновлюватися і наступного дня почуватися цілком непогано, пе...
Панічні атаки - несподівані напади сильного страху, що виникають без очевидної причини. Приблизно кожна десята людина стикається з цим досвідом бодай раз у житті. Проте для 2-3% людей цей стан стає регулярним і виснажливим, переростаючи у панічний розл...