Перенесення мобільного номера: В Україні заговорили про спрощення процедури

Торік абоненти мобільного зв’язку в Україні стали ще мобільнішими: тепер вони можуть змінювати не просто тарифи, а операторів – залишаючи до того ж незмінним старий номер. Однак упродовж першого року існування нової послуги нею скористалося не так багато людей – усього 0,1% від усіх абонентів. І телеком-регулятор та один з мобільних операторів lifecell переконані: низький попит на послугу зумовлений заскладною для абонентів процедурою переходу від одного оператора до іншого. І вимагають її спрощення. Водночас інші гравці ринку застерігають: впровадження запланованих змін може спростити життя не тільки абонентам, а й шахраям. Які можливості для аферистів можуть відкрити зміни до процедури трансферу номерів та як запобігти сплеску шахрайства, – передають Патріоти України з посиланням на Обозреватель.

• Що є зараз?

Зараз абонент, який хоче перейти в іншу мережу, зберігши свій номер разом з кодом, має звернутися до свого чинного оператора. І, оскільки близько 90% абонентів у нашій державі користуються передплаченим зв’язком і ніяк не ідентифіковані в мережі – найперше їх треба ідентифікувати. Тож абонент проходить процедуру реєстрації і перевірку: а чи дійсно саме він користувався цим мобільним номером? Як довго? Яка історія дзвінків? До мобільних номерів "прив’язані" банківські рахунки, профілі у соціальних мережах, інформація в месенджерах, комунікації з державними установами тощо. Отже, втрата номера телефону, особливо через шахрайські дії, матиме катастрофічні наслідки для абонента.

Після того як абонент пройшов ідентифікацію й реєстрацію, він звертається до того оператора, в мережу якого хоче перейти – і отримує нову сім-карту на свій старий номер. Уся процедура триває не більше 3 днів.

А втім, телеком-регулятор вважає, що перенесення номерів треба спростити. Частину пропонованих змін – як-от скорочення строків перенесення номера (з 3 діб до 2) чи отримання дозволу на таке перенесення (до 4 годин замість 8) – вітають усі без винятку учасники ринку. Так само як і ініціативу вимикати обов’язкове нині голосове сповіщення для тих, хто телефонує на перенесений номер. Хоча таке інформування мало б залишитись, оскільки тарифи на дзвінки в мережі та поза мережею можуть відрізнятися, й після вимкнення інформування абоненти не будуть знати, що телефонують в іншу мережу. Через це кошти з основного рахунку чи бонусні хвилини для дзвінків будуть використовуватись.

• Спрощувати чи не спрощувати – ось у чому питання

Однак є у пропозиціях і низка змін, які викликали бурхливе обговорення та небезпідставні побоювання щодо розквіту шахрайства на новій послузі.

Зокрема, неоднозначно була сприйнята ініціатива щодо можливості не проходити ідентифікацію в "старого" оператора. Проти цього виступають два найбільші мобільні оператори, а також банківські установи та асоціації. Вони вбачають у такому спрощенні процедури перенесення номерів справжній клондайк для різного роду шахраїв. Адже оператор, до якого приходить новий користувач, не має доступу до його попередньої історії користування мобільним номером – і ніяк не зможе перевірити, чи перед ним реальний власник номера, чи аферист, якому потрібно заволодіти доступом до номера, а відтак – і до банківських рахунків, соціальних мереж, персональної інформації реального власника.

І пропонована альтернатива реєстрації анонімного абонента цієї небезпеки не нейтралізує. Вимога надати паспортні дані нівелюється ризиком, що паспорт було загублено чи викрадено. Надсилання на мобільний смс-пароля теж не дає гарантій, зважаючи на безліч способів, за допомогою яких винахідливі шахраї виманюють у людей ці коди. Тож вірогідність, що зловмисник може пройти процедуру реєстрації без особливих зусиль – чимала.

Після того як шахрай отримає нову сім-карту й перенесе номер в іншу мережу, абонент, в якого вкрадено номер, вже не зможе довести, що він, а не хтось інший, був його власником. Отже, справжній абонент втратить гроші, нерви, контакти в соціальних мережах, персональну інформацію. І навіть у якийсь момент може дізнатись, що на його ім’я було оформлено онлайн-кредит.

• Спірні моменти потрібного нововведення

Наразі питання перенесення номерів та умови надання цієї послуги викликали серйозну дискусію на ринку. І поставили національних операторів у до певної міри конфронтацію через різні погляди на це питання. Так, у lifecell переконані: їхні конкуренти, користуючись складнощами чинної процедури переходу, у такий спосіб намагаються втримати своїх абонентів. А Київстар та Vodafone Україна зі свого боку наголошують: відмова від реєстрації абонента на стороні оператора-донора загрожує неможливістю повернути номер у разі втрати його внаслідок шахрайських дій. І на фоні цього втрата коштів на мобільному рахунку буде найменшою з можливих втрат людини. Водночас оператор-донор уже не зможе жодним чином втрутитися, адже його позбавлять можливості встановлювати законність використання номера й ідентифікувати абонента як справжнього власника номера, який переноситься. Держава ж зі свого боку ризикує зіштовхнутися з хвилею різних видів шахрайства і зловживань з мобільними номерами. А поліція змушена буде розслідувати сотні скарг щодо "вкрадених" номерів, махінацій з кредитами, крадіжок з банківських рахунків та оприлюднення персональних даних та листувань із зареєстрованих на вкрадений номер месенджерів.

Ба більше: спрощення процедури перенесення номерів створює додаткові можливості для отримання персональної інформації, контактів та особистого листування чиновників, військових, громадських діячів та інших публічних осіб – і подальший шантаж цих людей або використання цієї інформації на шкоду національним інтересам і безпеці країни.

Апелюють прихильники збереження наявної процедури реєстрації абонентів і до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2014 року № 826/216/14, де наголошується, що порядок перенесення номерів має застосовуватись лише до тих абонентів, які зареєстровані оператором-донором. В іншому разі це призведе як до порушення прав абонентів, так і порушення порядку укладання договорів.

На фоні цього другорядною (хоча й дуже відчутною для мобільних операторів) проблемою є збільшення витрат на реалізацію послуги: у кризові часи, коли доходи ринку й без того впали, такі додаткові витрати стануть для операторів досить обтяжливими.

• Аргументи чи відмовки?

Як пояснюють самі оператори, 98% відмов абонентам у перенесенні номерів зумовлені помилками абонентів. Тобто людина, яка зверталася з цього приводу до оператора, не змогла підтвердити свою особу. Тож говорити про залежність попиту від необхідності проходити верифікацію на стороні оператора-донора не доводиться.

Та й чутки про надмірну складність процедури переходу – дещо перебільшені. Абонент, який хоче перенести номер, спочатку реєструється в оператора, послугами якого користується. Після цього абонент подає заявку на перенесення номера до іншого оператора – і це можна зробити онлайн, без походів до магазину. Коли дані абонента будуть верифіковані, його про це сповістять окремим повідомленням. Далі абонент йде в магазин оператора, якого обрав для переходу, зі старою сімкою, мінімальним пакетом документів, необхідних для оформлення обраної форми обслуговування – і забирає нову сім-карту. Абонентам передплаченого зв’язку доведеться заплатити за стартовий пакет, тим, хто обслуговується за контрактом, перехід не коштуватиме жодної копійки.

Що ж стосується поширеного в ЄС перенесення номерів у режимі єдиного вікна – ті, хто наводить його у приклад, воліють не згадувати, що у Європі та США ця послуга існує вже десятки років – і що абоненти там або вже зареєстровані у базового оператора, або там діє центральна база реєстрації мобільних абонентів.

Що цікаво, в Україні принцип єдиного вікна також діє. Просто, як і у розвинених країнах ЄС він доступний виключно для зареєстрованих абонентів.

• Ціна питання

Шахрайство, пов’язане з викраденням номерів мобільних телефонів, успішно виривається у лідери серед найпоширеніших махінацій. В Асоціації платіжних систем України діляться статистикою: починаючи з 2019 року через такі шахрайства клієнти українських банків сукупно втратили 361,99 млн грн. Тільки у п’ятірці найбільших банків країни за перше півріччя 2020 року зафіксовано понад 2 тисячі спроб викрадення абонентських номерів мобільного зв’язку задля отримання доступу до банківських рахунків клієнта чи отримання несанкціонованих кредитів. У 2020-му також почали фіксувати випадки викрадення номерів юридичних осіб заради отримання доступу до персональних рахунків. Загальна сума збитків від таких дій поки не встановлена. Відомо, що лише по одному з останніх випадків втрати склали понад 2 млн грн.

Очікуваного "буму" внаслідок спрощення процедури перенесення номерів може і не відбутись. Адже вартість послуг в тарифах різних мобільних операторів суттєво не відрізняється, а якість зв’язку постійно вдосконалюється. То чи варто ще більше полегшувати життя шахраям? Адже експерти переконані, що послаблення контролю за неідентифікованими абонентами мобільного зв’язку та трансфером сім-карток спричинить різкий ріст шахрайства методами соціальної інженерії.

І головне: а чи готові українці ризикнути своїми грішми, таємницями та спокоєм заради сумнівних переваг від спрощення перенесення номерів?