Президент Польщі Анджей Дуда розкритикував слова міністра оборони країни Владислава Косіняка-Камиша про те, що Україна не вступить до Євросоюзу, якщо не розв’яже «Волинське питання». Про це Дуда заявив у інтерв’ю Polsat News, передають Патріоти України.
За словами президента Польщі, він намагається діяти в такий спосіб, щоб «не створювати точок напруги між Варшавою і Києвом, наскільки це можливо». Він також наголосив, що намагався обговорювати із Зеленським питання Волинської трагедії й найкращим прикладом цього був приїзд до Луцька для вшанування всіх жертв трагедії.
Дуда також відзначив, що в інтересах України має бути пошук порозуміння з усіх складних питань, зокрема історичних. Водночас він розкритикував тези про те, що Україна не вступить до ЄС через «Волинське питання».
«путін напав на Україну, щоб зупинити її інтеграцію в ЄС. Якщо хтось у зв'язку з цим говорить, що він збирається заблокувати доступ України до Європейського Союзу, то він йде в руслі політики володимира путіна. Я хотів би знати, що конкретно мають на увазі міністри, прем'єр-міністри, коли роблять такі заяви. Це складні питання, в тому числі і для самих українців, які треба враховувати, які роками замовчувалися», — заявив Дуда.
Нагадаємо, раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш також сказав, що без розв’язання питання Волинської трагедії Україна не зможе вступити до Євросоюзу. Що саме він має на увазі під «розв’язанням» — польський міністр не уточнив.
У роки Другої світової війни в умовах німецької окупації на теренах України діяли одразу декілька партизанських рухів. Це, зокрема, були загони Української повстанської армії (УПА) та польської Армії Крайової. Вони переважно вели свою боротьбу на Волині.
Тоді ж обидві сторони проводили обопільні етнічні чистки, аргументуючи це помстою за репресії у минулі роки та вже нинішні вбивства. Згідно з даними Інституту історії України, це був один із кривавих епізодів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни.
За польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинули щонайменше 35 тисяч людей, із яких 18 тисяч були ідентифіковані, а з українського боку загинули до кількох тисяч людей. Водночас, за даними проєкту Українського католицького університету (УКУ), з українського боку загинули від 9 до 10 тисяч людей.
У липні 2023 року, до роковин Волинської трагедії, Польща вкотре наголосила, що польсько-українське примирення має передбачати визнання провини та вшанування пам’яті жертв часів Другої світової війни. Україна не погоджувалася з «однобічною та політизованою» оцінкою трагічних подій 1943-1944 років з боку польських політиків і дипломатів.
А втім, Польща сигналізувала, що нерозв’язані питання історії ще можуть дати про себе знати. 1 серпня 2023-го, у День пам’яті Варшавського повстання 1944 року, заступник глави МЗС Польщі Павел Яблонський заявив, що без урегулювання цього питання, розблокування ексгумації та вшанування пам’яті жертв «не буде справжнього примирення чи інтеграції України в ЄС».
Згодом польське видання Onet, покликаючись на власні джерела у польському МЗС, писало, що Варшава може використати своє головування у Європейському Союзі в наступному році для тиску на Київ щодо Волинської трагедії.
Протягом літа РФ збільшила використання реактивних дронів у ударах по Україні на 700%. Якщо в червні їх було зафіксовано 350, то в серпні – вже 2 800, передають Патріоти України. Це створює додаткові труднощі для української системи протиповітряної обо...
Кандидатура нардепа Данила Гетманцева, близького до голови фракції "Слуга Народу" Давида Арахамії, розгялдається на посаду наступного генпрокурора, передають Патріоти України з посиланням на УП. Гетманцев був обраний народним депутатом 9 скликання від ...
