"Суспільство до початку індустріалізації": Німецький архітектор прокоментував естетику палацу Путіна

Історик архітектури, мистецтвознавець і професор університету в німецькому Бремені Міхаель Мюллер оцінив архітектуру та естетичні особливості садиби Путіна під Геленджиком. В інтерв’ю DW він зазначив, що стиль палацу відсилає у минулі століття – будівля «наче випала зі своєї епохи», передають Патріоти України.

«І вже точно вона не спрямована в майбутнє. У цієї будівлі немає майбутнього. Навпаки, вона символізує те, що влада і велич черпаються з минулого. Якщо ж розглянути модель суспільства, на якій ґрунтується подібна архітектура, то це суспільство до початку індустріалізації», - пояснив він.

«Важко собі уявити, що це, по-перше, може використовуватися як літня резиденція і, по-друге, що належить (або ймовірно належить) главі держави, погляд якої узагалі-то має бути спрямований у майбутнє. Глава якої узагалі-то не повинен поринати влітку в аристократичну епоху XVII сторіччя», - продовжив науковець.

За словами історика, цю будівлю можна оцінити як спробу самолюбування владою, «спосіб показати самому собі, яке значення ти маєш». «А якщо подивитися на внутрішнє оздоблення, неможливо уявити, аби дрібний буржуа, який піднісся до державного діяча, почувався там комфортно. Ця будівля ворожа не тільки до природи, вона ворожа й до людей. Вона зневажає людей. Тому що складно побачити в ній людей. Це архітектура зневаги до людей, у тому числі й до тих, хто нею користується або користуватиметься», - продовжив він.

Мистецтвознавець допускає, що «палац Путіна» може являти собою зразок «архітектури олігархії». «Може, той, хто свого часу "зачистив" олігархів, хто позбавив їх політичного впливу і примусив підкорятися, тепер ставить себе на вершину олігархічного самовдоволення - і заради цього зловживає політичною владою? Тут ми маємо справу з естетизацією приватизованої влади», - зазначає експерт.