Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Вже відомо, що внаслідок ракетного удару, завданого РФ по Вінниці вранці 14 липня, загинули щонайменше 23 особи. 52 людини було госпіталізовано, ще понад 40 досі не знайдено. Серед загиблих - троє дітей. За кілька годин після теракту світ облетіло страшне фото перевернутого дитячого візка з тілом дитини, передають Патріоти України.
Трохи згодом стало відомо, що на фото була чотирирічна дівчинка, на ім'я Ліза. Вона загинула на місці, а її мати Ірина зараз перебуває в реанімації. Ліза була особливою дівчинкою. Попри її важке генетичне захворювання, Ірина зуміла зробити коротке життя своєї маленької доньки яскравим та щасливим.
Менше ніж за годину до трагедії Ірина Дмитрієва виставила у своєму Instagram останню stories — як вони з донькою йдуть вулицею у Вінниці. Ірина знімала відео, а маленька Ліза старанно котила свій візок і, відповідаючи на мамине питання, говорила, що вони «йдуть до Алли». Stories з'явилася о 9:38. А вже о 10:45 стався ракетний удар.
Стан Ірини лікарі оцінюють як тяжкий. — Писали, що їй відірвало ногу, але це не так. Іра перебуває у реанімації на апараті ШВЛ. Вона вже прийшла до тями. Але ми поки що не говоримо їй, що сталося з Лізою. Доводиться брехати, що вона в дитячій лікарні, — повідомила в Instagram подруга Ірини Лідія.
Лідія додала, що познайомилася з Іриною та маленькою Лізою у центрі для дітей із синдромом Дауна. У цьому ж центрі вперше зустрілася з Іриною киянка Марина.
— Іра з маленькою Лізою жили у Києві, — розповіла «ФАКТАМ» Марина. - У Вінниці мешкає бабуся Лізи, і до війни вони іноді приїжджали до неї у гості. А зараз переважно знаходилися там — напевно, їм здавалося, що у Вінниці безпечніше… Ми з Ірою не були близькими подругами, але я дуже любила з нею спілкуватися. У мене теж «сонячна» дитина, і Іра була для мене прикладом того, як треба жити та приймати особливості своїх діток.
Іра любила свою Лізу і дуже нею пишалася. Попри такий непростий діагноз, вони з Лізою гарно одягалися, їздили на море, ходили магазинами, влаштовували фотосесії та жили повноцінним життям. Іра, скільки її пам'ятаю, завжди просто дивовижно виглядала. Говорила, що хоче поламати нав'язаний суспільством стереотип про те, що мама «хворої» дитини повинна виглядати «як сіра страждаюча миша». Іра обрала інший шлях — бути красивою та щасливою. Вона робила для Лізи все можливе та неможливе. І це давало чудові результати. Ліза росла веселою та активною дівчинкою. Хоча проблем у них вистачало. Як часто буває, діагноз «синдром Дауна» супроводжувався іншими патологіями. Коли маленькій Лізі не було ще й року, вона перенесла у столичному «Охматдиті» важку операцію на серці. А минулого року після перенесеного коронавірусу дав про себе знати ревматоїдний артрит…
Коли почалася війна, Ліза була у тата (Іра з чоловіком кілька років у розлученні). Він організував вивезення дівчинки в безпечне місце, де вона знаходилася понад місяць. Іра не могла туди приїхати й розповідала, як тяжко переносить розлуку з донькою. Щодня вони розмовляли за допомогою відеозв'язку. На початку квітня Ліза повернулася до мами. Іра була нескінченно щаслива. Вони просто намагалися жити. Вранці 14 липня Іра вела Лізу на заняття з раннього розвитку… Усі чотири роки життя маленької Лізи — це їхня з Ірою боротьба за життя і за право, незважаючи ні на що, бути щасливими. І в них виходило. Поки за одну мить увесь їхній світ не зруйнувала російська ракета.
У Instagram Ірина вела блог, у якому відверто писала про їхнє життя з Лізою. Розповідала, як ще у першому триместрі вагітності лікарі на УЗД запідозрили недобре і не хотіли ставити її на облік. Скринінг другого триместру підтвердив побоювання лікарів — Ірині сказали, що у дитини вада серця і з великою ймовірністю — синдром Дауна. Наполегливо рекомендували зробити аборт, але жінка відмовилась.
«Кожен лікар тактовно та не тактовно говорив про переривання вагітності. Кожен говорив про різні порушення та діагнози. Кожен стверджував, що після народження такої дитини життя перетвориться на пекло, чоловік кине тощо. Нам здавалося, що весь світ проти нас, весь світ проти Лізи. Ми не знали, до чого готуватися, просто вірили, шалено любили й чекали на маля», — писала Ірина.
Операцію на серці Лізі зробили, коли їй було лише сім місяців. Ірина ділилася з підписниками, що це був один із найзворушливіших та найстрашніших моментів у її житті. Ризики були дуже великими, але дитина вижила:
«Кілька місяців після операції Ліза лежала й особливо нічого не робила, підіймати під ручки теж не можна було. Очікування реабілітації зводило з розуму, здавалося, що кожен втрачений день завдовжки на рік. Як тільки минуло три місяці й лікар схвалив масаж, ми відразу взялися до справи».
Публікуючи фотографії гарної та стильної Лізи, Ірина детально розповідала, як вони займаються лікувальною фізкультурою, як дівчинка вперше сіла, як навчилася ходити. Відверто розповідала про те, яка це велика праця, але в жодному разі не тягар:
«Найбільше я не люблю жалість. Жалість лікарів, людей, коли вони дізнаються про діагноз. Подивіться на нас! Ми абсолютно щасливі, тому що любов нам допомагає… З 14-ти тижнів вагітності Лізуня боролася за життя. Не перестаю захоплюватися її силою та бажанням жити. Мрію показати їй, що світ прекрасний і це зроблю. Ангели є! Це наші дітки».
Ліза стала 350-ю українською дитиною, яку за час повномасштабної війни вбила росія. Коли прилетіла російська ракета, малеча з мамою перебували на вулиці. У той момент загинули ще двоє дітей: семирічний хлопчик, який був у приватному медичному центрі, та восьмирічний хлопчик, який перебував в автомобілі на парковці.
Журналісти проаналізували поведінку глави Кремля Володимира Путіна під час промови щодо удару "Орєшніком" по Дніпру. Вони виявили одну дивину, передають Патріоти України з посиланням на Bild. Так, увечері 21 листопада Володимир Путін виступив із відеоз...
Росія готувалася до геноциду українців ще задовго до повномасштабного вторгнення в Україну. Окупантам роздавали інструкції зі створення розстрільних списків, пересувних крематоріїв і не тільки. Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву голови ГУР К...
