Жорсткий розрахунок: Чому напередодні виборів в Ізраїлі "король Бібі" вирішив подружитися з Путіним і Трампом

2 березня 2020 року в Ізраїлі повинні відбутися вибори до місцевого парламенту — Кнесету. Журналіст Леонід Канфер, що живе в цій країні, розповів, як до цієї дати готується прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху, передають Патріоти України.

У правлячої партії Бібі Нетаньяху Лікуд немає парламентської більшості, і він ніяк не міг домогтися формування коаліції. Оскільки коаліції немає, доводиться заходити на друге-третє коло з тим, щоб спробувати це зробити, але кожен раз йому це дається все великими жертвами.

В ізраїльській політиці несподіванок дійсно чимало, найголовніша з них, — що найбільший важкоатлет, Бібі Нетаньяху, король піару, зараз фактично втрачає очки. І перед ним стоїть дуже простий вибір: або він залишається прем'єр-міністром, або з великою часткою ймовірності сідає за грати за кількома кримінальними справами.

У Нетаньяху становище таке, що зараз він намагається підібрати всі голоси, чиї тільки можливі: і справа, і зліва, зокрема й на «російській вулиці». Не випадково, що саме в цю передвиборчу каденцію заявлений мирний план Трампа; були ці 75 років, які тут, в Ізраїлі, називають не пам’ятною датою Голокосту, а не інакше як «фестиваль Голокосту», пов’язаний з Путіним.

Це все — частина плану, частина передвиборної кампанії Нетаньяху, і вона має відношення до конкретних інтересів конкретного політичного лідера, але йде абсолютно врозріз з інтересами самого Ізраїлю. Якщо говорити конкретно про план Трампа, він пропонує просту річ: зафіксувати той стан речей, що склався, починаючи з 1967 року, і офіційно узаконити ті території, які відомі як Палестинська держава. Але зрозуміло, що палестинці на цю тему навіть розмовляти не стали, і, оскільки немає другої сторони діалогу, план Трампа — це просто план Трампа і більше поки що нічого.

Крім цього, Нетаньяху вперше «грає на чужому полі». Взагалі-то, «російська карта» його завжди не дуже-то цікавила. Є політична партія Наш дім Ізраїль, яка і є уособленням «російської вулиці». Сам Нетаньяху належить до правого крила — капіталістів, — йому завжди протистояли якісь соціалісти, ліві. Але на цей раз Нетаньяху вирішив, що йому потрібні всі голоси і «російська вулиця» для нього теж важлива.

Він вважає, що російськомовна «вулиця» тут, в Ізраїлі, — це прихильники сильної, жорсткої руки, і всі вони є прихильниками Путіна. Тому, «якщо вони люблять Путіна, нехай вони люблять і його». Я їздив по всьому Ізраїлю та бачив білборди, де Бібі разом з Путіним тиснуть один одному руки. Але це лише маленька частина всього.

Друга частина — це, звичайно, історія з «фестивалем Голокосту», як це тут називають, коли наближений до Путіна олігарх фактично став спонсором цього заходу — пам’ятних заходів до 75-річчя Голокосту. Туди привезли матеріали, які спотворюють історичну правду і говорять про те, що нібито Польща і Фінляндія самі розв’язали Другу світову війну, а зовсім не Німеччина і Радянський Союз.

І Яд Вашему, всесвітньо відомому науковому музею, довелося вибачатися і визнавати, що дійсно, показані на цьому заході матеріали спотворюють історичну правду. І Путін, звичайно, був головним його спікером. Довелося пожертвувати присутністю президента Польщі, який сказав, що не буде приїжджати на захід, якщо йому не дадуть слово у відповідь, оскільки напередодні Путін фактично звинуватив Польщу в тому, що саме вона розв’язала Другу світову війну.

Був інцидент і з Володимиром Зеленським, який теж спочатку просив слово і ставив це як умову своєї присутності на заході, а йому відмовили (проте, залишили запрошення).

Це був тріумф Путіна. Бібі Нетаньяху демонстрував до нього дружні почуття. В цілому вони дуже часто між собою спілкуються, цьому є ще більш серйозні причини: сьогодні Нетаньяху ставиться до Путіна як до «смотрящего» за поганими хлопцями (Хамасом, Хезболлою тощо). Путін — людина, яка грає фактично ключову роль в сирійському конфлікті.

Насправді, є ще одна історія (напевно, найпринизливіша для Ізраїлю) — це звільнення Наами Іссахар, фактично заручниці, яку в Росії засудили за шість грамів гашишу на 7,5 років. Нереальні терміни. По суті, вона стала гарною вдалою передвиборною картою в історії з Нетаньяху. Тому що всі знають, що ізраїльтяни за одного свого можуть віддати тисячу — і звичайно, Ізраїль дуже співчував Іссахар, дівчині, яку засудили фактично ні за що.

І Бібі Нетаньяху «впрягся» в її звільнення, «героїчно звільнив» (зрозуміло, що домовившись про це з Путіним). Була піар-акція, коли президентський літак (для ізраїльтян це, звичайно, нонсенс) полетів по неї, привіз, тут її урочисто зустрічали — це був чистої води піар, розрахований на те, що зараз все оцінять, як зв’язки з Путіним допомагають Ізраїлю.

Крім того, зараз Ізраїль об'єктивно грає роль містка між Росією і США, роль коридору комунікації, тому що багато прямих зв’язків між цими країнами вже заморожені. Бібі Нетаньяху намагається активно маневрувати між США і Росією, показуючи зокрема всім ізраїльтянам — «Бачите, який я незамінний? Бачите, які у мене контакти? Зараз без мене тут все завалиться».

Це зіграло проти нього — за всіма опитуваннями він програє, і з великою часткою ймовірності на початку березня в Ізраїлі буде інший прем'єр. Найімовірніше, це буде головний суперник Нетаньяху — Бені Ганц, колишній начальник Генерального штабу Ізраїлю. Він більше соціаліст, більш лівий, як тут кажуть, але це зовсім не та ставка, яку зробив Путін (вВін якраз ставить на Нетаньяху).