"Безкоштовне житло в СРСР" є цинічним міфом, або "Ах, какую страну проср*ли!": Сашко Лірник пригадав, як працював членом "житлової комісії" на заводі

Безкоштовні квартири в совку. Бачу, що пост про совєцьку ковбасу став мегапопулярним. Не здивований. Я писав виключно факти ,без всяких оцінок. Люди страшенно збудилися і всі підтвердили написане. А ще додали подробиць від себе. Хоча знайшлися і ті, хто "ви всьо врьотє". Ну то одиничні тролі.

Про це на власній сторінці у Facebook пише казкар-лірник, телеведучий та волонтер Сашко Лірник (Олександр Власюк).

А ще за зарплати срач розпочався. То тема окремого посту. А зараз продовжую. Про безкоштовне житло в сссрі.

Тут я, що називається, "в темі".

Так сталося, що на своєму великому заводі, я був членом "житлової комісії". І всю цю "кухню" знав зсередини.

Так от. Популярна тема совків про "безкоштовне житло" насправді є красивим і цинічним міфом. Безкоштовного нічого не буває.

Ви це добре знаєте. Хтось має придбати цеглу і цемент, оплатити техніку і заплатити будівельникам.

Цегла і цемент з неба не падають. І в лісі їх не знаходять. Завод має виробити матеріали, робочі мають отримати зарплату, транспорт бензин, і т. д. Тобто житло не безкоштовне.

І, якщо працівник – пролетар отримав житло і не платив із своєї кишені, то воно безкоштовне для нього. Але хтось за нього заплатив. Хто?

"Совкодрочери" закочують оченята і пісяються окропом, розказуючи байки про те, як рідний совок платив за житло, щоб радісні люди отримали безкоштовні квартири. А молоді пацанята 1993 року народження повторюють ці байки і щиро в них вірять.

Добре. Розглянемо суть цієї "безкоштовності".

Для простоти уявімо таку ситуацію. Ви прийшли на базар купити картоплю, капусту, моркву, помідори, квасолю і м'ясо для борщу. У вас в кишені гаманець із грошима. Грошей вдосталь, ви заробили.

Але при вході на базар, у вас крадуть гаманець.

Ви стоїте розгублений і голодний серед базару. Втираєте сльози і соплі. Катастрофа. Родина залишиться голодна.

І тут до вас підходить злодій із вашим гаманцем: "Ось, дядя, візьміть. Ви загубили!"

Ви радісно цілуєте руки "благодійнику". Правда в гаманці залишилося дріб'язку рівно на картоплю і квасолю. А решту грошей, крупні купюри, злодій вкрав.

Але ви раді хоча б тому, що залишилося. Хоч щось поїмо. Борщу вже не буде, проте картоплю в мундирах зваримо.

І потім, перед каміном, будете розказувати онукам про "доброго хлопця", який повернув вам гаманець на базарі.

Я зрозуміло описав?

Тепер до реалій. Гроші на побудову "безкоштовних" квартир брались із ваших совкових зарплат. Тільки приховано.

Совкам платили в середньому 140 рублів. Ну нехай 160. Це не так важливо. Важливий принцип.

А заробляли совки реально в чотири-п'ять разів більше.

Просто порівняйте рівень зарплат на виробництві тієї ж продукції у світі і в совку.

Вам ТУПО НЕ ДОПЛАЧУВАЛИ 800 % вашої зарплати.

Її забирала совєцька держава у вигляді податків з підприємств. Ще перед стадією формування фонду оплати. Ваш завод заробив десять мільйонів прибутку. Вам мали заплатити чотири мільйони на зарплату. Але держава- власник (оскільки всі підприємства були у власності держави) забрала у завода 8 мільйонів із прибутку у вигляді різних податків (грубо). І на зарплату вам лишилося вже не чотири а мільйон на всіх.

Тепер держава має за ваш рахунок(!) три "вільних" мільйони рублів.

З цих ,украдених у вас, грошей і будувалося "безкоштовне" житло, також фінансувалися комуністичні режими в Сірії, Африці, Америці - Нікарагуа, Чилі, Ангола, Єгипет, Венесуела, іт. д.

З цих грошей будувалися танки і гармати, які зараз воюють проти нас.

Совки жили на чверть зарплати, голодували і бідували, ходили в куфайках, селяни взагалі працювали безкоштовно.

При чому працювали всі. Була стаття "за тунеядство".

А якби совок платив людям реальні зарплати, а не крав у них, то ми б самі собі побудували те житло, яке хотіли б. А не срані хрущоби з прохідною кімнатою і кухнею на 6 метрів.

А головне, що житло отримувати не всі, а платили всі.

Тобто за гроші мої, моїх батьків, отримував квартиру якийсь Петров-Водкін і дякував совку. А ми жили в комуналці, в кімнаті, яка була колись їдальнею.

Селяни ж взагалі були кріпаками. Фактично 40-60% населення працювали безкоштовно. За трудодні. Тобто отримували не зарплату, а частину того, що самі виробили. А гроші від продажу продукції – зерна, цукру, бавовни, і т. д. йшли державі. А потім на них купувалася лояльність Куби і Анголи. Ну і трошечки виділяли на житло.

Податки із зарплати становили всього лиш до 10 % формування бюджету. 40% – прибутки від продажу нафти, газу, зерна (там теж складова людських зарплат. Нафтовик в США отримував в десять-двадцять разів більше за нафтовика в сссрі. При однаковій ціні нафти). А 50% бюджету – це те, що у людей крали і не доплачували.

Тепер таке – все це "безкоштовне" житло було не ваше. Воно все належало державі. Вас просто "пускали пожити". Як в гуртожиток, тільки з окремою кухнею і туалетом (якщо був).

держава могла дати, а могла не дати. І могла виселити в будь-який момент. Інститут прописки фактично робив всіх людей кріпаками, без права переїзду. Ви не могли продати житло чи купити.

Черги. Це довга тема. Фактично, щоб отримати квартиру чекали все життя – 25 років норма. І то не для всіх.

Про черги пізніше....

Житло можна було:

а) отримати по черзі,

б) збудувати кооперативний способом - тобто платити за нього щомісяця великі гроші, щоб через років десять отримати таке ж як по черзі, і сплачувати далі майже всю зарплату і більше за борги,

в) збудувати самому (як це зробити з рівнем совєцьких зарплат, невідомо). Комусь вдавалося, родичі допомагали, крали, і т. д. Фактично або мазанка в селі, або щось невелике і бідненьке. Були виключення, але то майже завжди начальство і завскладом.

г) Іноді колгосп-мільйонер будував житло для колгоспників, і завод великий теж будував квартири для робітників. Але то погоди не робило і було на рівні легенд, бо зачіпало десь на рівні 1% потреб.

Реально селяни, гуманітарії і ще багато шарів населення не мали шансів "отримати" житло.

Черги були пекельні за довжиною і наповненням.

Їх було багато і різних.

Пільгові, ще пільгові, для інвалідів, для розлучених, для матерів- одиначок, для сиріт, для молодих спеціалістів, для багатодітних сімей, іт. д...

Фактично совок для пропаганди оголошував все нові і нові програми побудови житла для різних категорій, але кількість житла не збільшувалась, зате черги плодилися. І за одну квартиру сходились в двобої передовики виробництва, сироти, інваліди, матері- одиначки і решта пільговиків.

Корупція на цьому процвітала шалена і гидка.

А люди йшли на будь-які злочини і підлості за право посунутися в черзі.

Трагедії і зруйновані долі і сім'ї.

Я сам був свідком цього. Ще напишу.

Всього цього не було б, якби совок не відбирав у людей зароблене.

Я був у Фінляндії у друзів. Вони збудували собі будинок за два роки. Потім ще дітям по будинку. Нам такий і зараз не сниться.

Він – водій автокрана, вона – прибиральниця.

Там всі мають своє житло. Як захочуть.

І все. І ніякого совка і сссру.