"Гриневич, Шкарлет та Лісовий - немовлята у порівнянні з ним!": Викладача КНУ Шевченка звинувачують у плагіаті

Доцента кафедри української філософії та культури Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидата філософських наук Василя Семикраса звинувачують у плагіаті, зокрема з російських джерел, інформують Патріоти України.

Велику кількість текстових запозичень у статті "Літературні пам’ятки Київської Русі в контексті правової культури" виявив Микола Федай, аспірант Інституту філософії ім. Григорія Сковороди НАН, повідомив старший науковий співробітник цього ж інституту Олександр Киричок.

"Чи бачили ви колись наукову статтю, де плагіат становить 100% тексту? Я бачив! Оце приклад справжнього плагіату, а не якісь там Гриневич, Шкарлет і Лісовий. Вони немовлята, у порівняння із паном Семикрасом…", – пише Олександр Киричок.

За його словами, Семикрас "запозичив" статтю російського аспіранта з Казанського федерального університету, переклав її українською мовою, замінив по тексту слово "Россия" на слово "Україна", а "Древнюю Русь" на "Київську Русь" і опублікував під своїм іменем у фаховому українському журналі категорії "Б".

У виші на запит ЗМІ відповіли, що "Київський національний університет імені Тараса Шевченка не толерує порушення принципів академічної доброчесності учасниками освітнього і наукового процесу".

"Тому випадок, який отримав розголос, обов’язково буде розглянутий відповідно до процедури, і, в разі підтвердження факту порушення академічної доброчесності, особа, яка здійснила провину, понесе відповідальність", – зазначили в університеті.

На виявлення плагіату бурхливо відреагували в наукових і освітніх колах. "Ось думаю, скільки молодих інтелектуалів може залишитись в Україні, коли академічна спільнота таких робить керівниками? Чи зможе українська наука одужати? Чи зможемо ми створити умови для молодого покоління, яке буде основою інтелектуальної культури, а не нищити українську науку, як це робить частина співробітників КНУ?" – коментує випадок засновник проекту Cowo.guru Андрій Мельник.

Катерина Шинкарук, політична аналітикиня, кандидатка політичних наук і старша викладачка у Школі управління та державної служби імені Джорджа Буша вважає, що "не варто скидати всю провину на одного науковця, якщо вся система просякнута імітацією продуктивності":

"Інколи мені здається, що я надто драматизую, коли пояснюю своїм американським студентам, що радянська система побудована на брехні та імітації в публічній сфері, інтоксикувала і приватну, а це мало руйнівні наслідки для суспільних інститутів та "базових налаштувань", включно з академічною етикою. Але, як бачу, зовсім ні".

У коментарі викривачка плагіату, координаторка антиплагіатної ініціативи "Дисергейт" Світлана Благодєтєлєва-Вовк заявила, що виявлений випадок – колосальний удар по репутації КНУ ім. Шевченка.

"Це є ознакою внутрішнього гниття через відсутність оновлення керівного складу та академічну недоброчесність окремих керівників. Але я не здивована цією "знахідкою". Наша система взагалі не робоча. Якщо взяти будь-яку дисертацію, то в ній з 80% імовірністю знайдемо плагіат. Кваліфікаційні роботи, публікації – на сьогодні це виключно проблема особистого сумління автора. Це – колосальна проблема", – вважає вона.

На її думку, засилля плагіату в українській науці виникло через відсутність системи контролю. "Йдеться не про недоброчесність одиниць, а про відсутність факторів виявлення якості наукового продукту. Ніхто не може гарантувати, що він оригінальний і містить нові досягнення.

Немає також внутрішньої системи контролю. При захисті дисертацій це мали б робити керівник чи консультант, кафедра, спеціалізована вчена рада і її експерти. У випадку публікацій – редакційна рада і рецензенти, які мали б робити "сліпе" рецензування. Та, звичайно ж, його ніхто не проводив", – каже Світлана Благодєтєлєва-Вовк.

Світлана Благодєтєлєва-Вовк зазначає, що в КНУ ім. Шевченка діє кодекс, що передбачає застосування дисциплінарної та адміністративної відповідальності до плагіаторів. "Якщо викривач написав звернення до відділу університету, який займається розглядом скарг, пов’язаних із порушенням академічної доброчесності, то на комісії мали б розглянути цей випадок. І, якщо факт плагіату підтвердиться, там мають рекомендувати ректорові, яке покарання застосувати щодо порушника. Ректор своїм наказом може оголосити догану плагіаторові, звільнити його з посади чи відсторонити від виконання обов’язків", – пояснює вона.