Лише перед смертю 97-річний ветеран отримав документи про реабілітацію: Останній герой УПА Волині пішов у вічність (відео)

четвер, 11 червень 2020, 8:10

Петро Мартинюк ("Дуб") брав участь у бою проти німців у Мочалках Турійського району 22 червня 1943-го

У місті Володимир-Волинський на Волині помер 97-річний ветеран УПА Петро Мартинюк ("Дуб"), якому судилося пройти не лише роки збройної боротьби, а й жахіття радянських ГУЛАГів.

Поховали уславленого упівця на міському цвинтарі, під залпи військового салюту. Попрощатися з Петром Мартинюком приїхало чимало людей.

В лютому цього року повстанець отримав реабілітацію від держави. Документи про реабілітацію йому вручив голова Волинської комісії з реабілітації Олександр Гуч.

Петро Мартинюк народився 23 серпня ­1922-го в селі Роговичі Горохівського повіту Волинського воєводства, зараз – Локачинський район на Волині. Батьки були селянами. Мав старшого брата Василя і молодшого Олексія.

Закінчив чотирикласну школу, потім навчався в польській семикласній у Локачах. "Лише раз на тиждень була година української мови. І то – не завжди. Довгий час не було викладача, то нас займали роботою чи співами". 1940 року вступив до Львівського технікуму, на факультет автотракторної механіки.

З 1942-го допомагав УПА. Мав псевдо "Дуб". Був шофером "повстанського кооперативу", доставляв товари до села. Згодом очолив відділ пропаганди в районі. 1943 року став військовим референтом у службі безпеки УПА – підбирав кадри на навчання. Брав участь у бою проти німців у Мочалках Турійського району Волинської області 22 червня 1943-го.

1945-го засудили до 10 років таборів "за підозрою у зв'язках із українськими націоналістами". Після завершення терміну додали ще п'ять років заслання. Покарання відбував у Норильську. Працював на будівництві, пізніше – механіком на інструментальному заводі. Був учасником Норильського повстання 26 травня – 4 серпня 1953 року.

В Україну повернувся ­1960-го. Оселився в місті Володимир-Волинському. На цукровому заводі працював слюсарем, згодом – старшим майстром із ремонту обладнання. Наприкінці 1980-х вступив до Народного руху України. З дружиною Ольгою прожив у шлюбі 62 роки. Поховав її 2017 року. Кавалер державних орденів "За мужність" ІІІ ступеня, Володимира Великого ІІІ ступеня. Є почесним громадянином міста.

Був активним учасником багатьох публічних патріотичних заходів. Зокрема пам'ятних заходів в урочищі Вовчак, де зродилась УПА, та на місці героїчного бою упівської чоти "Берези" під стінами храму монастиря в Новому Загорові Локачинського району. До останнього розповідав нащадкам про героїчні сторінки боротьби нашого народу з окупантами, виховував молодь у дусі любові до України.


Літак Ангели Меркель перетворять на сувеніри: Скільки коштуватимуть брелоки з борту колишнього канцлера

вівторок, 17 листопад 2026, 11:28

Колишній урядовий літак Німеччини Airbus A340-300 «Конрад Аденауер», яким протягом багатьох років користувалися Ангела Меркель, федеральні президенти, міністри та урядові делегації, отримає незвичайне друге життя. Частину його алюмінієвої обшивки перет...

Будівництво тунелю під Дніпром може виявитися вдесятеро складнішим за зведення мосту - пояснення інженера

вівторок, 17 листопад 2026, 11:22

Будівництво тунелю під Дніпром у Києві може стати надзвичайно складним інженерним проєктом. Лише на етап проєктування, за попередньою оцінкою фахівця, знадобиться щонайменше півтора року. Водночас без детального вивчення ґрунтів, визначення оптимальног...