Пандемія коронавірусу: Українські заробітчани у Польщі "мігрують" у торгівлю і логістику

Свою діяльність призупинили деякі промислові гіганти та підприємства зі сфери послуг, де працювало багато українських заробітчан. Як громадяни України, яких у Польщі більше мільйона, реагують на кризову ситуацію, - розповіли українські громадські діячі, які стежать за розвитком подій і надають посильну допомогу тим, хто опинився у скруті, передають Патріоти України з посиланням на Радіо Свобода.

Богдан із Тернопільщини у Варшаві працював барменом в популярній мережі дешевих ресторанів. Після оголошення польським урядом стану епідемії ресторан, як і всі інші заклади громадського харчування, фактично зупинив свою діяльність. Влада дозволила готувати їжу тільки «на винос», а для цього бармен не потрібен. Втративши роботу, чоловік не повернувся в Україну. Він каже: «Я не хочу повертатися додому з порожніми руками, адже моїй сім’ї потрібні гроші. Крім цього, вдома мені довелося б два тижні сидіти на карантині, а я не можу собі цього дозволити».

За словами Богдана, він мешкає в хостелі, де крім нього є ще понад 20 заробітчан-українців. Переважно це чоловіки середнього віку. Ніхто з них поки що не збирається на батьківщину. Богданові співмешканці в основному працюють у будівельному секторі. Натомість він вирішив тимчасово влаштуватися на підприємстві, яке займається довезенням їжі до помешкань. «Вірю, що мені вдасться перечекати в Польщі тяжкі часи і я зможу передавати звідси гроші своїм рідним», – ділиться сподіваннями тернополянин.

Останніми днями я функціоную як колцентр – українська активістка

У такій ситуації як Богдан опинилося чимало українських заробітчан у Польщі. Про це Радіо Свобода розповіла громадська діячка Наталка Панченко, лідерка варшавського Євромайдану. Протягом останніх днів її телефон розривається від телефонних дзвінків. Приголомшені стрімким розвитком подій люди шукають поради й підтримки.

«Мій номер багато хто має ще з часів Євромайдану, тож тепер до мене звертаються з найрізноманітнішими питаннями. Через епідемію склалася надзвичайна ситуація і багато громадян України дезорієнтовані, вони не знають що їм робити. Як на мене, у Польщі бракує інформації спрямованої безпосередньо до українців. На мою думку, польський уряд мав би звернутися до них, пояснити як бути в цій ситуації та що робити», – розмірковує Панченко.

За словами громадської діячки, в більшості українських заробітчан тимчасові трудові договори. У скрутній ситуації роботодавцеві легко розпрощатися з такими людьми. Вона пояснює: «Багатьом із них сказали не виходити на роботу з дня на день. Такі люди зненацька опинилися без джерела доходів, а часто й без житла. Зокрема, це стосується будівельного сектору та сфери послуг. До мене телефонували манікюрниці, перукарки, всілякі майстри. Без роботи опинилися й ті українці, які працювали не у продуктових магазинах. Скажімо, вони викладали товар на полиці у магазині з побутовою технікою, а такі заклади тепер закриті».

Панченко звертає увагу на той факт, що стан епідемії у Польщі оголосили всередині місяця, тож деякі заробітчани не встигли отримати заробленого, а відтак не могли вирушити додому. Діячка каже, що порівняно з польськими громадянами, які також страждають через кризу спричинену епідемією, ситуація українців таки складніша. Мовляв, крім втрати роботи і браку грошей на оплату житла у них є особливі сімейні клопоти.

«Нерідко це жінки, у яких в Україні залишилися діти. Вони подвійно страждають – і через втрату роботи, і через страх за дітей. Пам’ятаймо, що здебільшого в них немає автомобілів, аби перетнути кордон на якому зараз великі проблеми», – зазначає Панченко.

«В одному з варшавських готелів працювало 30 громадян України, які там же й проживали. Коли готель закрився вони фактично опинилися на вулиці. Спершу ці люди ночували у родичів і знайомих, декого огорнув розпач, але вони взяли себе в руки і знайшли роботу на підприємстві біля Познані», – ділиться почутим варшавська активістка.

Наталка Панченко каже, що темою повернення в Україну в основному цікавляться заробітчани. На українських інтернет-форумах у Польщі про перетин кордону в час епідемії запитують саме вони. Натомість виїздом на батьківщину не цікавляться українські студенти та офісні працівники, чи менеджери середнього рівня, які нині навчаються і працюють дистанційно.

В квітні може бути друга хвиля повернень заробітчан додому?

Кризові ситуації, спричинені епідемією намагаються вирішувати українські дипломатичні установи та громадські організації. Скажімо, варшавський Фонд «Наш вибір» запустив загальнопольську інфолінію для іноземців, де можна отримати телефонну консультацію українською мовою. Програму підтримки іноземців в умовах пандемії оголосив також Центр міжнародної співпраці в Любліні. Поради громадянам України надають і в Центрі української культури і розвитку, що діє при вроцлавській Фундації Україна.

У Вроцлаві мігранти з України становлять майже 10 відсотків населення. Попри стан епідемії паніки серед українського населення міста нема. Громадяни України, які тут вкоренилися спокійно чекають розвитку подій. Такі спостереження в Артема Зозулі, голови правління Фундації Україна, що діє у Вроцлаві. За його словами, скарг на невиплату зарплатні в консультаційний центр, який діє при фундації, останнім часом надходило не більше, ніж звичайно. Втім, Зозуля не виключає, що таких питань побільшає у квітні. Він розмірковує: «Багато людей живе реактивно, з короткотерміновими планами. У них оплачені квартири за березень і наразі вони чекають, що в квітні карантин відмінять і всі повернуться до нормального життя. Зрештою, саме такі сигнали своїм працівникам посилають роботодавці. Але що буде, якщо виявиться, що в квітні ці люди не матимуть чим заплатити за квартиру? Тож, можливо, теперішня ситуація це затишшя перед бурею». Зозуля не виключає, що в квітні можна сподіватися другої хвилі повернень українських заробітчан з Польщі додому.

Артем Зозуля позитивно оцінює дії вроцлавської влади, яка систематично і докладно інформує мешканців міста про розвиток епідеміологічної ситуації. Він наголошує на тому, що міське самоврядування не ділить вроцлав’ян на «своїх» і «чужих». Аби наголосити, наскільки важливі для Вроцлава його українські мешканці мер міста Яцек Сутрик записав відеозвернення українською мовою «Залишайся вдома».

Криза може стати поштовхом до створення нового бізнесу – власник кав’ярень

Настрої непевності і пригнічення, які поширюються серед польських підприємців не чужі й українським бізнесменам, які заснували свої підприємства у Польщі. Втім, далеко не всі опустили руки. Олег Яровий, власник шести кав’ярень у Варшаві призупинив роботу трьох із них. Через кризу йому довелося тимчасово знизити зарплатню працівникам, але це був вимушений крок задля того, аби зберегти для людей робочі місця.

«Від постачальників кави ми знаємо, що у Варшаві зараз закрилося приблизно 80 відсотків усіх кав’ярень. Люди не ходять «на каву». Тому ми самі вирішили прийти до людей. З цією метою ми розпочали продаж своїх продуктів в інтернеті, а також на винос», – розповідає власник кав’ярень.

«Колись усе це закінчиться, люди захочуть вийти в місто, спілкуватися. Тим часом деякі кав’ярні припинять свою діяльність, позвільняються гарні місця для таких закладів, тож для тих, які мріяли про власну кав’ярню це може бути відповідний момент, аби втілити мрію в життя», – вважає бізнесмен.

На його думку, українським громадянам у Польщі, які втратили роботу через епідемію, не варто впадати у відчай. Він радить шукати вакансій у тих галузях, які нині на підйомі – в кур’єрських службах доставки, на складах, в онлайн-магазинах, у фірмах, які продають їжу на винос і тощо.

Ані польська держава, ані фірми не мають права кидати українських працівників напризволяще в час кризи – аналітик

У тому, що попри епідемію, робота в Польщі для громадян України є, переконаний і Анатолій Зимнін, аналітик ринку праці і PR –менеджер польського агенства з працевлаштування EWL. За його словами, найдошкульнішим ударом по мільйонній армії українських мігрантів у Польщі стало призупинення роботи великих промислових підприємств.

«Зокрема це стосується машинобудування, наприклад заводів таких автомобільних гігантів як Opel, Fiat, Toyota. Друга галузь, яка сьогодні переживає не найкращі часи – це т. зв. HoReCa – готелі, ресторани, катерінг. У зв’язку з обмеженнями, прийнятими польським урядом, у Польщі закриті пункти громадського харчування, через обмеження руху громадян та закриття кордонів готелі порожні. Фірми з цієї галузі опинилися в кризі, багато з них не впораються з таким небаченим викликом. Схоже на те, що без допомоги з боку держави частина ресторанів може завершити свою діяльність ще під час стану епідемії оголошеного в Польщі», – зазначає Зимнін.

За його словами, саме у цих двох галузях працювала значна частина громадян України. Це в свою чергу поставило нові виклики перед агентствами працевлаштування. Зненацька звільнені терміново шукають нову роботу, а переміщення великої кількості людей на значні відстані може ускладнити епідеміологічну ситуацію. Масове повернення безробітних додому через кордони також її не покращить.

«Таким чином нове місце праці має бути якомога ближче попереднього місця роботи», – наголошує Зимнін.

На думку Зимніна, така робота є. Передусім у торгівлі споживчими товарами, адже продуктові магазини, від маленьких до великих дисконтів, працюють і будуть працювати далі. Зараз ця галузь у Польщі – на підйомі, адже люди купують так само, як і перед епідемією, а дехто навіть більше. Зимнін додає: «Крім цього, багато польських працівників торгівлі сьогодні перебувають у відпустках по догляду за дітьми, адже дитсадки і школи у Польщі – на карантині і не працюють. Тому тепер на польському ринку праці є великий попит на іноземних працівників саме у сфері торгівлі. Друга велика сфера в якій нині є робота для громадян з України – це логістика, тобто транспорт, посилки, доставки, складування, де нині винятково активний рух».

Зимнін наголошує на тому, що працівники з України протягом багатьох років розбудовували польську економіку, а їхній внесок у розвиток ВВП Польщі – величезний.

«Тому ані польська держава, ані польські фірми, ані агентства праці не мають права під час кризи кидати українських трудових мігрантів напризволяще. Слід зробити все можливе, аби тим, хто вирішив повернутися, – допомогти дістатися додому, а тим, хто все ж таки залишиться – терміново знайти нову роботу та допомогти продовжити їхнє легальне перебування у Польщі», – підсумовує аналітик.