Столичні музейники виставили на показ давньоруський скарб з київської Мишоловки (фотофакти)

Один з найбільших скарбів часів Русі на території сучасного Києва було знайдено на південній околиці нашої столиці, що до 1923 року мало статус села Київської губернії, зазначають Патріоти України. Йдеться про місцину з дуже промовистою назвою Мишоловка, котре вдало відображає топографію цієї локації: улоговина затиснута двома пагорбами дуже нагадує пастку, якщо перекрито вхід. Так от наприкінці ХІХ століття селянин із Мишоловки копаючи собі погреб випадково натрапив на стародавній скарб, що сьогодні зберігається у Національному музеї історії України. Унікальні артефакти відкривають захопливі сторінки давньоруської історії — від рідкісних чернігівських гривень до розкішних східних прикрас.

За думкою вчених скарб можна пов'язати з половецькими нападами на Київську Землю 1093 р. та 1096 р. або з осадою Києва 1151 р.

Треба відзначити, що перші дані про Мишоловку стосуються 1618 року, коли ця місцина згадується серед володінь Києво-Печерського монастиря. Даних про якесь поселення тут в княжі часи немає. Однак поблизу тоді вже були володіння Видубицького монастиря, печерні келії ченців-відлюдників і укріплене міське поселення в Китаєві, що входило до найближчої ланки оборонних форпостів на підступах до великокняжого Києва. З останнім цілком можливо і пов'язаний скарб, котрий на ті часи міг назбирати бувалий дружинник, чи навіть боярин, висококваліфікований затребуваний ремісник, або купець

До Дня Києва Національний музей історії України презентує спеціальну мінівиставку, присвячену одному з найцікавіших давньоруських скарбів, знайдених у столиці.

7 червня 1896 року мешканець села Мишоловка, що нині є частиною Голосіївського району Києва, селянин Єфрем Терновий випадково натрапив на прихований скарб. Він знаходився у керамічній посудині, ймовірно, візантійській амфорі, яка, на жаль, не збереглася. Знайдені предмети були передані до археологічного музею при Університеті Святого Володимира та нині зберігаються в експозиції музею.

Скарб складається з 11 платіжних гривень, серед яких — рідкісні «чернігівські» гривні, що зустрічаються в давньоруських знахідках вкрай рідко та завжди окремо від інших типів платіжних гривень. Окрім того, у складі скарбу були 21 накладка від поясів, виготовлені, ймовірно, у Середній Азії чи Ірані. Орнаменти на них містять зображення людських фігур із німбами, лева, сфінксів, птаха та квітки. Особливо цікавими є дві накладки з арабськими написами, виконаними куфічним почерком, які означають «благополуччя», «влада» та «успіх».

«Мишоловський скарб — унікальне історичне свідчення, яке дозволяє нам глибше зрозуміти економічні та культурні зв’язки Київської Русі. Чернігівські гривні, знайдені в ньому, підтверджують складну систему грошового обігу та торгівлю з різними регіонами. Особливу увагу привертають поясні накладки, виготовлені в Ірані або Середній Азії. Їхні орнаменти та написи арабською мовою свідчать про міжнародну взаємодію та престижність таких виробів у Київській Русі. Ця знахідка є не лише історичним артефактом, але й ключем до розуміння тогочасної політичної та торгівельної географії», — розповідає куратор виставки, завідувач сектору каталогізації та моніторингу музею Максим Левада.

За історичними даними, скарб був прихований у кінці XI — на початку XII століття. Місце його знаходження — територія сучасної Мишоловки — розташоване між Багриновою горою, Голосіївським лісом і Китаївським археологічним комплексом.

Сам Китаївський комплекс є важливою археологічною пам’яткою, до якої входять укріплене городище, поселення, могильники та дитинець, що простягався над долиною Китаївського струмка.

Історики вважають, що Китаївське городище може бути літописним Пересічином — давньоруським містом, яке повністю зберегло свою планувальну структуру. Загальна площа пам’ятки — 75 га., а датується вона в межах 10–12 ст. Нині Китаїв — це єдине незабудоване давньоруське місто в Середньому Подніпров’ї, яке повністю зберегло свою планувальну структуру.

Побачити мінівиставку можна з 25 травня 2025 року в Національному музеї історії України. Адреса закладу: вулиця Володимирська, 2