Сильно змінилася за 5000 років: Генетики випадково знайшли найстарішу жертву чуми

Німецькі вчені виявили на території Латвії останки чоловіка, який 5000 років тому помер від чуми зовсім молодим. Знахідка показує, як чума еволюціонувала протягом тисяч років, відзначили генетики з Кільського університету в Німеччині, передають Патріоти України.

П’ять тисяч років тому гризун вкусив мисливця-збирача кам’яної доби. Істота несло штам шкідливих бактерій під назвою Yersinia pestis — патоген, який викликав Чорну смерть або бубонну чуму в 1300-х роках.

Згідно з дослідженням авторів з Німеччини, бактерії, ймовірно, вбили людину кам’яної доби, яка померла у віці 20 років. Це найстаріший з відомих науці штамів чуми.

Геном штаму дуже нагадує версію чуми, яка зруйнувала середньовічну Європу через 4000 років, убивши до половини населення регіону протягом семи років. Але йому не вистачає кількох ключових генів — зокрема, рис, які допомогли йому поширитися.

За словами Бена Краузе-Кіоре, професора аналізу древньої ДНК в Кільському університеті в Німеччині, на відміну від своїх мікробних нащадків, чума, від якої страждав древній мисливець, була повільно розповсюджуваною хворобою і не дуже передаваною.

«У ньому були відсутні гени, які забезпечували передачу вірусу блохами», — сказав Краузе-Кіоре, співавтор нового дослідження. Під час Чорної смерті укуси бліх і вошей були основним джерелом інфекцій.

Таким чином, за тисячоліття між смертю мисливця-збирача і Чорною смертю бактерії Y. pestis мутували таким чином, що вони отримали можливість перестрибувати між видами за допомогою бліх. «Ця зміна стало головною рушійною силою швидкої і широко поширюваної чуми», — сказав Краузе-Кіор.

Мисливець-збирач помер в регіоні, який зараз є Латвією. Поруч з його кістками антропологи також розкопали останки іншого чоловіка, дівчинки-підлітка і новонародженого, але жоден з них не був інфікований.

Потім дослідники порівняли геном бактерій з іншими древніми штамами чуми. У попередньому дослідженні були описані інші штами, яким приблизно 5000 років, але Краузе-Кіоре сказав, що цей конкретний на пару сотень років старше. Його команда дійшла висновку, що це найраніша з відомих версій Y. pestis.

Чума може набувати трьох форм. Бубонна — це тип, який спустошив Європу і залишив жертв з опухлими болючими лімфатичними вузлами. Септична відноситься до інфекцій, при яких бактерії потрапляють в кровотік, а шкіра пацієнта стає чорною і він помирає. Тим часом, легенева чума може викликати дихальну недостатність.

Краузе-Кіор вважає, що у стародавнього мисливця була септична чума, що може пояснити, чому жоден інший член його невеликої групи не захворів на цю хворобу.

Краузе-Кіор сказав, що випадок мисливця-збирача може показати епідеміологам, як зоонозніх патогени, такі як Ебола, свинячий грип і (швидше за все) новий коронавірус, змінюються з плином часу. «Нам дійсно потрібно подумати про те, як еволюція зоонозних явищ може тривати тисячі років», — сказав він.

В епоху, коли жила людина кам’яної доби, чума не викликала масових спалахів. Y. pestis з’являвся тут і там групами мисливців-збирачів, фермерів і кочівників по всій Євразії, але ніколи не було події рівня Чорної смерті. «Відкриття підтверджує, що ранні штами пов’язані зі спорадичними спалахами, які не поширені далеко», — сказав Краузе-Кіоре.