Згинув десь на Московщині... "Український Бах", чия творчість справила революційний вплив на сучасників та наступне покоління митців хорової музики

Україна на початку 17 - першій половині 18 ст. була не лише світочем науки, освіти, богослов'я Східної Європи, але і непересічних музичних талантів, котрі в академіях та монастирях набували передових для свого часу співочих, деригентських та композиторських фахів. Однією із таких талановитих постатей є Микола Дилецький — композитор, якого недарма називають «українським Бахом».

Його вплив на розвиток хорового мистецтва був настільки глибоким, що відлуння його ідей відчувалося ще десятиліттями після смерті. Дилецький не просто писав музику — він змінював сам підхід до церковного співу, мислення композиторів і звучання храмів.

Геній про якого знаємо дуже мало

Про життя Миколи Дилецького збереглося небагато відомостей. Дослідники вважають, що він народився приблизно у 1650 році в Києві, а помер орієнтовно у 1723-му — на території сучасної Росії. Його шлях був типовим для освіченого митця тієї доби: навчання, мандри, служіння музиці та навчанню інших.

Відомо, що освіту Дилецький здобув у Віленській єзуїтській академії, а працював у різних містах Східної Європи — у Вільнюсі, Києві, Смоленську, Петербурзі та Москві. Усюди він був не лише композитором, а й учителем, регентом, провідником нових музичних ідей.

Книга, яка змінила церковний спів

Особливе місце в історії займає його трактат «Мусикійская граматика». Це не просто підручник — це перша системна праця з музичної теорії на теренах Східної Європи. У кількох редакціях, створених між 1675 і 1681 роками, Дилецький детально пояснив основи композиції, гармонії та хорового письма.

Саме тут він заклав принципи партесного багатоголосного співу — складної, урочистої хорової музики, яка прийшла на зміну одноголосному церковному виконанню. Для свого часу це було справжнім проривом.

Музика, що випереджала епоху

Як композитор, Микола Дилецький був майстром партесного хорового концерту a cappella. Його твори поєднували українську традицію з європейськими музичними впливами, звучали масштабно, глибоко й емоційно.

У його спадщині — літургії та десятки хорових концертів. А у 2012 році музичний світ отримав справжній подарунок: було знайдено 36 раніше невідомих партесних концертів для чотириголосного хору. Ця знахідка значно розширила уявлення про обсяг і силу його творчості.

Чому видатного українця порівнюють із Бахом

Порівняння Дилецького з Йоганом Себастьяном Бахом — не гучна метафора. Як і Бах у німецькій культурі, Дилецький став архітектором хорової традиції, людиною, яка не лише творила, а й навчала, формувала школу, виховувала послідовників.

Його ідеї вплинули на покоління співаків, регентів і композиторів кінця XVII — початку XVIII століття. Саме завдяки таким постатям українська музика змогла заявити про себе як про самобутню й глибоку європейську традицію.

Микола Дилецький — це нагадування про те, що наша культура має глибоке коріння й власних титанів. Варто лише частіше згадувати їхні імена.