
Україна на початку 17 - першій половині 18 ст. була не лише світочем науки, освіти, богослов'я Східної Європи, але і непересічних музичних талантів, котрі в академіях та монастирях набували передових для свого часу співочих, деригентських та композиторських фахів. Однією із таких талановитих постатей є Микола Дилецький — композитор, якого недарма називають «українським Бахом».
Його вплив на розвиток хорового мистецтва був настільки глибоким, що відлуння його ідей відчувалося ще десятиліттями після смерті. Дилецький не просто писав музику — він змінював сам підхід до церковного співу, мислення композиторів і звучання храмів.
Про життя Миколи Дилецького збереглося небагато відомостей. Дослідники вважають, що він народився приблизно у 1650 році в Києві, а помер орієнтовно у 1723-му — на території сучасної Росії. Його шлях був типовим для освіченого митця тієї доби: навчання, мандри, служіння музиці та навчанню інших.
Відомо, що освіту Дилецький здобув у Віленській єзуїтській академії, а працював у різних містах Східної Європи — у Вільнюсі, Києві, Смоленську, Петербурзі та Москві. Усюди він був не лише композитором, а й учителем, регентом, провідником нових музичних ідей.
Особливе місце в історії займає його трактат «Мусикійская граматика». Це не просто підручник — це перша системна праця з музичної теорії на теренах Східної Європи. У кількох редакціях, створених між 1675 і 1681 роками, Дилецький детально пояснив основи композиції, гармонії та хорового письма.
Саме тут він заклав принципи партесного багатоголосного співу — складної, урочистої хорової музики, яка прийшла на зміну одноголосному церковному виконанню. Для свого часу це було справжнім проривом.

Як композитор, Микола Дилецький був майстром партесного хорового концерту a cappella. Його твори поєднували українську традицію з європейськими музичними впливами, звучали масштабно, глибоко й емоційно.
У його спадщині — літургії та десятки хорових концертів. А у 2012 році музичний світ отримав справжній подарунок: було знайдено 36 раніше невідомих партесних концертів для чотириголосного хору. Ця знахідка значно розширила уявлення про обсяг і силу його творчості.
Порівняння Дилецького з Йоганом Себастьяном Бахом — не гучна метафора. Як і Бах у німецькій культурі, Дилецький став архітектором хорової традиції, людиною, яка не лише творила, а й навчала, формувала школу, виховувала послідовників.
Його ідеї вплинули на покоління співаків, регентів і композиторів кінця XVII — початку XVIII століття. Саме завдяки таким постатям українська музика змогла заявити про себе як про самобутню й глибоку європейську традицію.
Микола Дилецький — це нагадування про те, що наша культура має глибоке коріння й власних титанів. Варто лише частіше згадувати їхні імена.
В Україні громадянам, яким понад 65 років, законом передбачена підвищена мінімальна пенсія, розмір якої прив'язаний до мінімальної заробітної плати. У 2026 році цей показник зріс, а відтак — автоматично збільшиться і розмір надбавки. Про це інформує п...
Відстрочка від мобілізації надається громадянам, які мають серйозні проблеми зі здоров’ям. Так, можуть визнати непридатним до військової служби частину онкохворих пацієнтів, але декого із них можуть і мобілізувати. Про це йдеться у матеріалі на сайті i...