Брехня та наклеп - тактична зброя Кремля: Як перемогти російську пропаганду в інформаційній війні, - журналіст

"Поки Сполучені Штати борються з наслідками втручання Кремля в американську політику, європейські країни за допомогою різних тактик намагаються виявити старання Росії вплинути на виборців, щоб послабити єдність Європи." Про це пише в колонці для The Washington Post Дана Пріст, передають Патріоти України з посиланням на Новое время, продовжуючи:

Співробітники спецслужб, законодавці, дослідники та журналісти витратили роки – в деяких випадках десятиліття – на розробку методів боротьби з російською дезінформацією, хакерством і тролінгом. Сьогодні вони застосовуються так часто, як ніколи раніше.

Чотири десятки європейських чиновників і дослідників, які спілкувалися недавно з пресою про протистояння російському впливу, були набагато впевненіші в результатах своїх дій, аніж їхні американські колеги, чиї дії один європейський чиновник зі сфери кібербезпеки порівняв з переглядом серіалу "Картковий будиночок".

"Відповідь європейців на спроби впливу ззовні дійсно виглядає дієвою", - зазначає старший співробітник розвідки США, дислокований в Європі.

На недавніх президентських виборах у Франції, дружній Кремлю кандидат програв новачку Еммануелю Макрону, котрий зазнав хакерських атак і безпідставних обвинувачень, які поширювалися новинними агентствами, які спонсорує Росія. У Німеччині всі політичні партії домовилися не використовувати ботів у своїх кампаніях в соціальних мережах, оскільки такі кіберінструменти часто застосовує Кремль для поширення фейкових новин.

Найкраща протиотрута від російського впливу, як стверджують європейські експерти, - виставити цей вплив напоказ.

"Ми повинні підготувати до цього суспільство", - говорить Патрік Сенсбург, член парламенту Німеччини і експерт з розвідки.

Методи протидії впливу Росії можуть бути різними. Швеція запустила національну програму в школах з підготовки учнів до розпізнавання російської пропаганди. Міністерство оборони створило нові об'єднання з пошуку і боротьби з російськими спробами внести розбрат у шведське суспільство.

Сотня громадян Литви – названих згодом ельфами – об'єдналася для ідентифікації та відсічі людям, які займаються поширенням російської дезінформації в соцмережах. Вони називають свої щоденні сутички "Ельфи проти тролів".

У Брюсселі в Оперативну робочу групу зі стратегічних комунікацій ЄС (East Stratcom) входять 14 співробітників і сотні добровольців-вчених, дослідників і журналістів, які розслідували і опублікували 2 тис. прикладів хибних або перекручених новинних статтей 18 мовами в щотижневому дайджесті, який почав виходити два роки тому.

"Що ми намагаємося зробити централізовано в Брюсселі, так об'єднати всі ці шматочки головоломки", - заявив Джайлс Портман, керівник цільової групи протидії російській пропаганді.

Окрім виявлення російських спроб, європейські країни також намагаються зірвати їх. Франції та Великій Британії вдалося змусити Facebook видалити десятки тисяч автоматизованих підроблених акаунтів, які використовувалися для того, щоб вплинути на виборців ближче до виборів. Вони також подвоїли (до 6 тисяч) число спостерігачів, які можуть видаляти наклепницькі записи і записи, що збуджують ненависть за будь-якою ознакою.

Нещодавно кабінет міністрів Німеччини схвалив законопроект щодо накладення штрафу в розмірі до $53 млн на соціальні мережі, які не видаляють записи, визнані "ненависницькими висловлюваннями".

Росія давно перестала приховувати свої симпатії до інформаційної війни. Начальник генерального штабу РФ Валерій Герасимов у 2013 році писав, що "інформаційний конфлікт" є ключовою частиною війни. За його словами, фактична військова сила лише фінальний інструмент тонкої військової стратегії. У цьому році Міністерство оборони РФ оголосило про створення нового підрозділу для ведення кібервійни.

Не маючи можливості конкурувати в традиційних вимірах - бюджет оборони США приблизно у вісім разів більший, ніж у Росії - Москва зробила ставку на цю менш дорогу, але набагато складнішу тактику. Перетворення інформації на зброю включає в себе поширення фактичних спотворень і відвертої брехні для досягнення політичних цілей. Цей процес спирається на багаторічний досвід пропаганди часів радянської епохи.

"Російська пропаганда була завжди: хибна інформація, наклеп тощо. Тут немає нічого нового", - говорить Карл Більдт, колишній прем'єр-міністр Швеції.

Що, безсумнівно, нове, так це цифрова витонченість, якою може сьогодні користуватися Москва: злом і публікація документів національного комітету Демократичної партії і кампанії Макрона. Або проникнення в систему парламенту Німеччини. Російські офіційні особи заперечують зломи у Франції і в Німеччині, відмахуючись від звинувачень, а президент Володимир Путін називає їх "дурницями".

Росія почала експериментувати з методами інформаційної війни десять років тому в Естонії, потім послідували спроби підривної діяльності в Грузії, Киргизстані, Казахстані, Фінляндії, Боснії та Македонії. Але повна потужність їхнього арсеналу дезінформації стала очевидною лише в 2014 році, після вуличних протестів, які скинули корумпований і проросійський уряд України.

Російські ЗМІ зображували українських військових фашистами і нацистами, які прагнуть за підтримки Заходу знищити російськомовне населення на сході України. Вашингтон готується до Третьої світової війни проти Росії, писала російська преса.

"Це добре продумані меседжі для місцевої публіки, - вважає Якуб Янда, заступник директора чеського аналітичного центру European Values. - Вони адресовані місцевим відповідальним особам і громадськості, щоб вплинути на їхню думку".

"Велика частина шкідливих дій спрямована на підрив довіри всередині наших суспільств між різними групами, політичними рухами, елітами і народом", - каже постійний секретар Міністерства оборони Естонії Джонатан Всевіов.

У європейському контрнаступі беруть участь дослідники з Великої Британії, Франції, Німеччини, Чехії, Нідерландів, Швейцарії, Фінляндії, Швеції, України та Латвії. У Словаччині близько 1400 рекламодавців погодилися бойкотувати низку фейкових сайтів, відібраних однією некомерційною організацією.

Між урядом, дослідниками та журналістами, які проводять розслідування, почалося доброзичливе суперництво за те, щоб стати першими, хто викриє чергову спробу Росії "забруднити" нашу новинну екосистему, каже Інга Спрінг, директор Балтійського центру журналістських розслідувань Re:Baltica.

У квітні сайт Re:Baltica опублікував статтю з заголовком «Три балтійських російськомовних новинні сайти, відомих загалом як Baltnews, таємно пов'язані з глобальною пропагандистською мережею Кремля». Використовуючи наводку, спочатку виявлену естонською службою безпеки, Re:Baltica скрупульозно відстежила приналежність сайтів від Латвії до Нідерландів, а потім до «Росія Сегодня» - новинного агентства, що керується урядом Росії.

"Це була наша сама величезна сенсація", - заявила Спрінг, яка, за її словами, була здивована тим, що "Кремль не намагався приховати цю мережу за великим числом офшорних компаній". Це також підтвердило підозри, що Кремль контролює значно більше медіамереж за межами Росії, ніж він готовий визнати.