Дівчата зрізають коси
Туго шнурують берці
Їм щастя приснилось, здалося.
Кровить забинтоване серце
Дівчата пакують валізи,
Кладуть туди тугу і втому.
Молитва – надійна віза,
Щоб ви повертались додому.
Дівчата збирають сили
І вже не рахують зморшки.
Постійно, туди де «накрило»,
Шепочуть : «Терпи. Ще трошки…»
Дівчата стоять на чатах –
Безсонні, розбурхані очі.
Слабкість стискає в лещатах,
Печуть заплакані очі
Дівчата рівняють спину
З думками про тих, кому важко:
Ворог таких не спинить,
Кулею влучити тяжко.
Дівчата не хочуть втрачати.
Тому подають набої.
Тому одягають халати,
І вчаться тримати зброю
Автор вірша: Олена Задорожна
Художник: Михайло Дяченко
"От цікаво було подивитись, як наші трампоферштеєри тепер, після Келлога, і далі шукатимуть на американському г**ні сметанки!..*. А ферштеєри, певна річ, не підвели. Але я про це тут не писала б, якби, поруч з інфантильно-радісним "він спростував! він ...
"Часто зустрічаю думку, що треба «перечекати» Трампа. Мовляв, це «не надовго». Абстрагуючись від того, що реальних інструментів його усунення з посади протягом найближчих чотирьох років немає, а гіпотетична поразка Республіканської партії на виборах че...