
Дівчата зрізають коси
Туго шнурують берці
Їм щастя приснилось, здалося.
Кровить забинтоване серце
Дівчата пакують валізи,
Кладуть туди тугу і втому.
Молитва – надійна віза,
Щоб ви повертались додому.
Дівчата збирають сили
І вже не рахують зморшки.
Постійно, туди де «накрило»,
Шепочуть : «Терпи. Ще трошки…»
Дівчата стоять на чатах –
Безсонні, розбурхані очі.
Слабкість стискає в лещатах,
Печуть заплакані очі
Дівчата рівняють спину
З думками про тих, кому важко:
Ворог таких не спинить,
Кулею влучити тяжко.
Дівчата не хочуть втрачати.
Тому подають набої.
Тому одягають халати,
І вчаться тримати зброю
Автор вірша: Олена Задорожна
Художник: Михайло Дяченко
"На Заході знову лякають: «Росія може напасти на країни Балтії!». Мовляв, ось-ось, і Балтійське море перетвориться на арену великої війни. Але є нюанс. Для війни це море – як для ведмедя балет: виглядає страшно, але рухатися складно", - пише політолог ...
Жертвами вибухів 22 жовтня на військовому заводі "Пластмасс" у Копейську Челябінської області країни-агресора Росії стало 23 особи. Про це поінформував 29 жовтня в Telegram уряд регіону, передають Патріоти України. "Аварійно-рятувальні роботи [...] у К...