Російська ППО не перехоплювала крилаті ракети під час удару США, Великобританії і Франції щодо Сирії, оскільки президент РФ діє за "пацанським кодексом". Про це заявив політолог-арабіст, в минулому військовий перекладач радянської армії в Сирії Григорій Косач, передають Патріоти України з посиланням на Радіо Свобода.
"Це звичайна поведінка Росії в подібних ситуаціях ... Насправді російські, або радянські колись, гучні заяви на кшталт того, що ми закидаємо всіх шапками, розгромимо і так далі, ніколи не відповідали справжнім можливостям країни і не були реалістичні", - сказав він.
На думку політолога, позиція Росії відповідає "пацанському кодексу".
"З одного боку, це... не по-пацанськи - кидати своїх друзяк. Але з іншого... Наскільки я пам'ятаю моє давнє дитинство, всі дворові хулігани в будь-якій гострій ситуації, яка час від часу виникала, при цьому своєму "пацанському кодексі" швидко розуміли, що розумний пацан поступається дорогою більш сильному і припиняє діяти нерозумно лише заради свого "пацанства", - пояснив Косач.
Експерт також висловив переконання, що президент Сирії Башар Асад - не самостійна фігура і рішення приймає під тиском свого оточення та Ірану.
"Швидше за все, потрібно визнати цю істину: що Асад, безвольний, який всього лише символ, Асад, сформований його сирійським і іранським оточенням, і разом з ним Росія - переможуть. Мабуть, довга сирійська драма закінчиться тільки цим... Режим в Дамаску скоро, за підтримки Росії і Ірану, доб'ється остаточної перемоги над опозицією", - упевнений Косач.
Він пояснив, що США і їх союзники не хочуть "йти на щось більше" і готові обмежуватися тільки подібними "ударами відплати".
Тиждень тому ситуація в країні здавалося безпросвітною. . Тотальне домінування влади в медіа — із опозиційними ЗМІ, загнаними в кут, і розгулом маніпуляцій у соцмережах і телеграм-помийках. . Глуха до голосу розуму більшість зі "слуг", уламків опзж і і...
"Текст, який я не можу не написати… Про мої власні страхи, які зникли за останній тиждень. Чесно, чи на найбільший мій страх війни — це втрата людей… ні, навіть поколінь. Я найбільше боялася, що ми втратимо покоління молодих, які поїхали й не повернуть...