Про нові втрати на фронті пише Сергій Марченко у своєму блозі, інформують Патріоти України.
Коли ж ви вже нажретеся нашої крові, суки православниє ™? Коли вона вам поперек горлянки стане? Де межа, до якої ви можете дійти у своїй тваринній ненависті до всього живого?
І ще окремо до наших, які "внє політікі". Пише одна Наташа під постом про Олега: За що гинуть наші хлопці, сини, батьки, чоловіки... Боже, хай ця клята війна закінчиться, уже так вона набридла...
За землю свою гинуть, пані аполітичність! За те, щоб ти сиділа у своїй бібліотеці, а не ховалася лісами від голодних "асвабадітєлєй". За школи, де дітей вчать рідною мовою, за безвіз, за право на мирний протест.
А на рахунок закінчення війни – Олег загинув на своїй землі, а не під Воронєжом. Ми маємо або піти зі своєї, политою потом і кров'ю предків, землі, або воювати, поки не виженемо московських зайд. І якщо є такі, кому краще піти і повчати нас вже з-за кордону, то є й ті, що тримають фронт і не йдуть. Бо наші прадіди теж могли свого часу піти, а не пішли. Стояли насмерть. А якби не стояли, то не було б зараз ні нас, ні Вкраїни, ні тебе, Наташа.
Поки живі окупанти на півночі Харківщини нажахані втратами своїх військ і сприймають поранення та евакуацію з полю бою як щасливий квиток, єдина можливість ще пожити, зазначають Патріоти України. Ось який матеріал з цього приводу знайшов та переказав Ю...
Православне свято 22 листопада за новим календарем (5 грудня за старим) - день пам'яті святителя Прокопія, який володів даром чудотворення і привів у християнську віру чимало людей (У народі - Прокоп'єв день, - Патріоти України). Українські віряни тако...