"Ми буваємо такими ж жорстокими до протилежної сторони, як і вона до нас", - волонтер Хоттабич

Українська сторона може звинувачувати бойовиків в усіх "смертних гріхах", проте варто брати до уваги, що чимало злочинів чинять і українські військові. Таку думку в інтерв'ю DT.UA висловив український волонтер Ілля Лисенко ("Хоттабич"), чию "Екстрену медичну службу ХОТТАБИЧА" (ASAP RESCUE) добре знають у зоні АТО і яка займається евакуацією поранених, передають Патріоти України.

"Ми багато спілкуємося з людьми, особливо з цивільними. Ми даємо свої машини, коли до нас звертаються з проханням забрати "двохсотих", які перебувають на тому боці. Але ми не їдемо на той бік. Вантаж-200 нам зазвичай вивозять на нульовий блокпост. Ми його забираємо і веземо далі, але це дає нам можливість спілкуватися. У нас уже відбувся розрив шаблонів.

Ми можемо звинувачувати ту сторону в усіх смертних гріхах, але не мусимо забувати, що інколи ті ж таки смертні гріхи чинимо самі. Ми кажемо, що на тому боці знущаються з наших військовополонених, інколи повертаючи їх уже кастрованими. Це факт, який наша влада всіляко намагається приховати. І справді, з одного боку, говорити про такі речі — велика моральна проблема. Але це факт. А з іншого — я чудово пам'ятаю літо минулого року, коли принаймні двічі-тричі на місяць мені телефонували люди з проханням знайти цивільних, які проходять наші блокпости. Тобто люди доходили до наших блокпостів і на них же зникали", - розповів Хоттабич.

"Ми буваємо такими ж жорстокими до протилежної сторони, як і вона до нас. Це зворотний бік війни. Не можна залишитися на ній із чистими руками. Не виходить", - каже волонтер. За його словами, слід брати до уваги ще й те, що серед людей, котрі пішли добровольцями на фронт, — колосальна маса тих, хто не зміг реалізуватися в мирному житті. "Коли ми увійшли в Дебальцеве, підтримка населення становила 50 на 50. Половина плювала нам у спину, половина чекала нас із розпростертими обіймами. А коли ми залишали Дебальцеве, то дай Боже, щоб населення підтримувало нас на 10%.

Ми втратили підтримку, бо держава нічого не зробила, аби населення відчуло: в цій країні є влада, порядок і повага до цивільного населення. Натомість місто отримало військовослужбовців, які постійно бухають, брязкають зброєю і шукають на свій зад пригод. Деякі, відбуваючи на ротацію, обов'язково прихоплювали з собою щось із міста. Наприклад, із заправок щезли бензоколонки. За ніч їх демонтували, а вранці вивозили вкупі з майном підрозділів…", - заявив Лисенко.