"Не наї#еш - не проживеш". Це принцип життя та побудови відносин з іноземцями серед єгиптян", - блогер

"Спробую підсумувати нашу з Катериною поїздку до Шарм-еш-Шейху з декількома порадами та, якщо їх так можна буде назвати, – лайфхаками. Буде довго. Шарм-еш-Шейх та сам Єгипет для мене були незвіданими до цієї подорожі, тому я в цьому дописі можу радіти або дивуватись звичайним для вас речам, які ми з Катею відкрили для себе вперше", - пише Максим Кицюк на своїй сторінці у "Фейсбуці". Патріоти України пропонують вам прочитати його цікаву, а для когось і дуже корисну, історію.

"Збирались ми на відпочинок кілька років так точно. Просто ніяк не доходило до справи та все не вистачало на те часу. Врешті, ситуацію змінила шалена втома, яка не проходила навіть від спроб просто спати чи перепочивати цілими вихідними (щоправда, це було лише декілька разів з нашими локаціями Київ-Маріуполь та роботами).

Почалось все з телеграм-каналу "Подорожуй дешево", який в одній з порад звернув мою увагу на ресурс Misto.travel. Далі зручний інтерфейс, фільтри, вибір подорожі: море, перша лінія, все включено, переліт. Коротка дискусія з Катею і ми купуємо тур онлайн та згодом отримуємо всі документи на електронну скриньку не встаючи з дивану, як-то кажуть. Випало нам їхати з ANEX Tour Ukraine.

Далі сотні прочитаних статей та відгуків на різних сайтах, аби добре підготуватись до подорожі, на яку ми так чекали. Ще повідомили кільком друзям про наші плани і, навіть, заохотили Аліну та Дмитра долучитись до нас у цій поїздці і разом пережити нові враження та емоції.

І ось – день вильоту. У зв'язку з тим, що у Києві було -4 за Цельсієм, а у Шарм-еш-Шейсі +29, ми вирішили теплий одяг з собою не брати. На диво – ми не захворіли і зменшили кількість багажу. З під'їзду заскочили до Uber, ним до Skybus Kiev і до Міжнародниого аеропорту "Бориспіль".

Летіти нам довелось бортом компанії AZUR Air Boeing 737-800. Відгуки про цю компанію нас дещо налякали, проте для нас обидва перельоти були зручними і комфортними. Авіакомпания «Азур Эйр Украина» не має онлайн-реєстрації, можете не шукати її так, як це робив я.

Але під час реєстрації в аеропорту нам ввічливо дали місця 1А та 1В на прохання звернути увагу на мій зріст (хто не знає – 208 см). Щодо самого польоту, то екіпаж чартеру складався з українців та німців, які дуже чемно обслуговували всіх пасажирів. Навіть тих співвітчизників (спеціально використаю це слово), які аплодують під час злету та приземлення літака. Виявляється, є унікуми, які ще аплодують пілотам за те, що вони піднімають борт у небо. Буду знати тепер.

Авіаподорож тривала 3,5 години, після яких ми опинились в спекотному Sharm El Sheikh International Airport. І вже тут починається основна лінія моїх вражень під кодовим формулюванням "не наї#еш – не проживеш". Здається, це принцип життя та побудови відносин з іноземцями серед египтян. У залі аеропорту ми одразу потрапили у величезну рудиментарну забавку для українців – чергу до представників Anex Tour.

Власне черга ця полягає в тім, що після певного часового періоду ви опиняєтесь перед гідом-арабом, який на жахливій російській чи англійській бреше вам, що ви зобов'язані відкривати єгипетську візу за 25$, дає бланк для заповнення та передає галасливим колегам, які невпинно пропонують заповнити бланк за вас за якихось, як вони кажуть, 5$.

Спроба ж відбитися і заповнити самостійно в результаті дають нову проблему – відсутність кулькових ручок. Як попереджав нас Vladimir, там дійсно можна відкривати міні-підприємництво та продавати ручки, за які йде справжня бійня.

Весь цей сюр прикрашає величезне оголошення над стійками турагентів, де чорним по жовтому напивані два – англійською та російською роз'яснення щодо віз. Англійською пишуть, що до 15 діб перебування на Синайському півострові без виїзду за межі не потребує сплати за єгипетську візу і ви отримуєте штамп "Sinai only" та йдете собі з Богом.

У російській версії ж великими літерами написано, що віза за чверть сотні вкрай необхідна і лише в кінці дрібним шрифтом є згадка про "Лишень Синай". Ми, ясна річ, в черзі не стояли, ручки мали з собою, їхали "Sinai only" і не без бою, але відмазались від спроб нас повернути у чергу та за будь-що платити, згадкою "Tourist Police", яку місцеві, здається, страшаться більше Аллаха.

Власне урок нам такий: якщо їдете лише на Синай – не платіть за єгипетську візу, не платіть нікому за додаткові послуги, майте з собою ручку та вивчіть два магічних формулювання – "Sinai only" та "Tourist Police". До туристичної поліції апелюйте в будь-якому проблемному випадку – це реально "присаджує" та вгамовує нахаб з їхнім нав'язливим сервісом, який по факту і не потрібен.

Одразу після отримання штампів у паспорти, традиційно просвітять ваші речі і ви опинитесь у залі, де вас зустрічатиме турагент зі списком гостей і вкаже вам на номер трансферного автобусу. Не забудьте перед цим придбати сім-картку місцевого оператора, адже у готелях тут, зазвичай, інтернет платний і з малою швидкістю. Тому ми придбали за 6$ сімку з 3,5Gb швидкісного 4G від Orange Egypt. В принципі на тиждень активного користування цього має вистачити.

Автобус комфортабельний. З кондиціонером. Нас швидко довезли до нашого Rehana Royal Beach Resort & Spa, але й під час поїздки агент почав розводити гостей історією про ефемерну реєстрацію у Шарм-еш-Шейсі, для якої їм потрібно здати на кілька днів свої паспорти, а також про повну заборону користуватись екскурсіями чи розвагами у інших агентів.

Власне і перше і друге – повна нісенітниця та банальний розвод. Нас настирливо запрошували зустрітись наступного ранку о 08:00 (!) годині з нашим гідом, але погодьтесь – ми приїхали відпочивати, а не сунутись наступного дня о восьмій годині на знайомство з ним. Тому, за весь відпочинок ми гіда не бачили і послугами від Anex'у більше не користувались, адже вони вдвічі, а часом – втричі дорожчі за ринкові ціни. Нам, врешті, засунули у двері флаєр з повторним запрошенням зустрітись з гідом і на цьому відчепились.

Щодо готелю. Він яскраво розрекламований, відповідає своїй вартості, але потребує реновації, адже видно, що ремонт якісний, але зроблений ще за Хосні Мубарака.

Під час поселення, за численними порадами, у паспорт ми вклали 5$ і за це отримали непоганий номер у центрі курорту і, головне, це двоспальне ліжко. Не знаю чи пов'язане це з таким хабарцем, але Аліна з Дмитром отримали номер з двома роздільними ліжками, власне нічого у паспорт не вкладаючи.

Номер прибирають щодня. Не забувайте лишати "бакшиш", бо залишитесь без лебедів та квіток з ваших рушників. А ще вся прислуга дуже показово ображається на вас за відсутність додаткової винагороди за їхню роботу. На форумах писали навіть про випадки крадіжок, тому безумовно все коштовне лишайте у сейфі. І лишіть вже тих 10-15 єгипетських фунтів, бо, подейкують, це і є основний заробіток для цих людей.

Їжа на 4 з 5. Дуже смачна курка та яловичина, східні солодощі та фрукти. Абсолютно огидний алкоголь, тому, у разі потреби якісного – закуповуйте його у duty free чи везіть з дому. Хоча аудиторії, яка аплодує в літаку, і це "пойло" заходило "на ура".

З розваг. Ми з'їздили до Sharks Bay Umbi Diving Village та вийшли на день у відкрите море на яхті з харчуванням та зануренням із аквалангом. Коштувало це нам по 30$ з людини. Боюсь уявляти, скільки б за це запросили агенти Anex Tour'у... Але занурення реально варте того – чи з аквалангом чи звичайний сноркінг. Адже підводний світ тут настільки різнобарвний, що там є, мабуть, істоти усіх кольорів веселки. Нам повезло ще зустріти величезну черепаху та морського ската. Акул не виділи, але кажуть, що вони є. Власне ця краса – риби, корали, восьминоги – вони повністю компенсують усі недоліки сервісу чи ще будь-чого.

Ще одного дня ми їздили до ресторану Fares Seafood Restaurant – Old Market. Це дуже смачно і круто. Раджу. Ми вчотирьох "обжерлися" креветками, крабами, лобстерами, лангустинами, кальмарами та рибою за 50$. Тут безумовний Like!

Погуляти ж варто у декількох локаціях: SOHO Square Sharm El Sheikh, Old Market, Hadaba та Naama Bay - Sharm el Sheikh. Сувеніри купуйте після шалених торгів, адже ціну можна зменшити майже вдвічі.

Пересуватись можна на таксі або маршруткою. У нашому випадку таксі від Рехани коштувало 4$, а маршрутка – 4 фунта з людини. Але готуйтесь до того, що маршрутники будуть з вас вимагати по баксу з людини.

Власне таке "намахалово" тут на кожному кроці – від ринку до ресепшену. Навіть на пляжі чи біля басейну кожні п'ять хвилин вам будуть нав'язувати екскурсії, SPA, сувеніри і відверто "розводити" вас. Насінг спешіал – джаст бізнес. Вигадують будь-що (як на фото) – лишень би заробити.

Але море і сонце рятують і компенсують. Як виявилось наш готель є одним з кращих на сьогодні там, зокрема для українців, тому можемо його порадити. Росіяни відсутні.

Отже моя оцінка цього туру по десятибальній шкалі – 6. Катіна оцінка – 7. Повернулись ми тим самим літаком і, навіть, на тих самих місцях з нормальним місцем для ніг. Повернулись у зимну Україну. В очікуванні нових пригод та подорожей!"