Росія і США почали грати в гру "хто моргне першим", - Лілія Шевцова

Держсекретар США Рекс Тіллерсон привіз до Москви меседж. Щоправда, складно зрозуміти, який саме. Взагалі цей візит американського держсекретаря в Москву виглядає вельми своєрідно. Йому передувала ціла серія превентивних ударів, які мали продемонструвати жорсткість і Америки, і її союзника Великої Британії щодо Росії. Так пише у своїй авторській колонці у виданні День російський політолог Лілія Шевцова, передають Патріоти України.

Дійшла справа до незвичайного кроку: напередодні було опубліковано 4-сторінкову доповідь американських спецслужб, яка робила висновок про те, що Росія свідомо використовує "фальшиві наративи" з тим, аби прикрити злочини Асада. А високопоставлені співробітники адміністрації навіть заявили, що Москва знала про підготовку атаки Асада з використанням нервово-паралітичного газу. Британський міністр закордонних справ Борис Джонсон навіть відмовився від візиту в Москву і підняв питання на засіданні Сімки про нові і більш жорстких санкції щодо Росії.

Москва дійсно після серії тактичних перемог багато в чому завдяки відсутності у Обами інтересу до геополітики опинилася в ситуації ізоляції. Більше того - в товаристві ізгоїв - Ірану і Хізбалли. Але іронія в тому, що, випустивши на адресу Кремля кілька попереджувальних пострілів, Тіллерсон навряд чи в своєму портфелі привіз до Москви щось істотне, а вже тим більше вимоги, підкріплені механізмом примусу до виконання.

Американська сторона поспішила оголосити, що візит є "ознайомчим" - держсекретар хоче з'ясувати позицію Кремля. Щоправда, він заявив, що дні Асада полічені. Але інші представники адміністрації так і не продемонструвала, що у Вашингтоні є єдність щодо того, як можна Асада позбутись.

У такому випадку, що держсекретар вимагатиме від Москви? Мабуть, продемонструвавши жорсткість, Тіллерсон тепер шукатиме точки дотику з Москвою. Вашингтону зовсім не хочеться конфронтації з Путіним.

Та й навіщо штовхати його до Ірану або Китаю!? Сам Путін, незважаючи на свою гордовито-агресивну відповідь Вашингтону на звинувачення в пособництві Асаду, також не хоче нової конфронтації з Америкою. Звичайно, Кремль знову сяде на антиамериканізм як засіб мобілізації населення.

Адже іншої ідеї легітимації влади напередодні виборів у Кремля немає. Але ось вступати у конфлікт з Америкою бажання відсутнє. І тому що обмежені ресурси, але перш за все тому, що російська система потребує західних ресурсів. А ключ до західних ресурсів - в американський кишені. Ось така ситуація.

Обидві сторони в Москві почали тестувати свої можливості і свої наміри, які поки розпливчасті й у Москви, і у Вашингтона. Зрозуміло, що обидві сторони один одному не довіряють і довіряти не будуть.

Зрозуміло, що вони вже почали гру "хто моргає першим". Але чи зможуть вони визначити для себе цей New normal - режим, який би унеможливив вбудовування та загрозу прямого конфлікту, не ясно. Тіллерсон приїхав просто помацати ґрунт..