​Скільки отримував суддя в ХІХ столітті

Хтось вважає, що зарплатня у суддів зараз завелика, хто,навпаки, певен: «дешеве» правосуддя торує шлях до всеохоплюючої корупції. У зв’язку з цим, безперечно, цікаво порівняти нинішню суддівську винагороду з тією, що була у їхніх колег, скажімо, півтора століття тому. У Держархіві Сумської області зберігається низка документів, що стосуються діяльності Глухівського суду середини ХІХ ст.

Отже, у 1855 р. глухівський суддя А. П. МАГЕРОВСЬКИЙ отримав близько 342,6 крб., а засідателі В. О. НАРБУТ та Г. С, ХОМЕНКО – 228,6 крб на рік. Багато це чи мало? Зважте самі: проживання та харчування – тодішній аналог прожиткового мінімуму – коштувало від 15 до 25 крб. на рік. Неважко підрахувати що суддя «коштував» місту від 13 до 22 , а його молодші колеги 9 – 13 аналогів сучасного ПМ.

Тепер екстраполюємо ці показники на сучасні умови. Річний прожитковий мінімум на сьогодні становить трожи менше 16 тис. грн. Шляхом нескладних підрахунків виходить, що за збереження співвідношення нинішньої фінансової винагороди з тією, що мала місце півтора сторіччя тому, суддя нині мав отримувати на місяць від 18 до 33 тис., а засідателі – 12 – 20 тис. грн.

Висновки надаємо право робити читачеві, зазначивши наступне. Діяльність повітових судів Російської імперії на початку ХІХ ст.. теж викликала багато нарікань. Це, зрештою, й обумовило судову реформу. Вона почалася 1865 р., і до 1869 р. старі суди змінили нові – земські, побудовані на засадах цивілізованого правосуддя.