Дорогоцінні зброя і церковне начиння, гармати та мушкети, архівні документи й інші козацькі старожитності: Грандіозна виставка, присвячена Івану Мазепі, не залишає відвідувачів байдужими

Боротьба Івана Мазепи за свободу і права козацької держави є історичним прецедентом, що за законом "спіралі Історії" набуває нового змісту в сучасному контексті. Як і 300 з гаком років тому, московський агресор намагається вирвати Україну з європейського простору, знищити її ідентичність в котлі варварської азійської сатрапії найжорстокішого зразка, зазначають Патріоти України.

Днями Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” відкрив масштабну виставку “Мазепа. Стратегія європейської України” (4-й корпус - Келії соборних старців). Усі зібрані тут документи та артефакти свідчать, що Україна завжди була частиною Європи.

Тут можна побачити унікальні історичні документи, твори мистецтва, коштовності, зброю, предмети розкоші та побутові речі козацької старшини, стародруки та інші предмети, що розкривають реалії України доби Козацької держави, її політичні, суспільні та духовні орієнтири часів Івана Мазепи.

Втілення цього великого виставкового проєкту стало можливим завдяки долученню кількох провідних спеціалізованих закладів нашої держави: Національного музею історії України, Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”, Чернігівського обласного історичного музею ім. В. В. Тарновського, Національного заповідника “Хортиця”, Національного історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця”, Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Центрального державного історичного архіву України, м. Київ.

Найпримітнішим за сукупністю чинників експонатом виставки, її перлиною, стали чудово збережені срібні з позолотою царські врата з іконостаса древнього Борисоглібського собору в Чернігові — на виготовлення цього шедевру барокового мистецтва гетьман Ураїни витратив статки, котрі потягнув би далеко не кожен король тогочасної Європи.

За легендою, ці чималі за розмірами врата виготовлено зі срібла, яке отримали при переплавленні язичницького ідола, що його було знайдено під час риття котловану під фундамент будівлі Чернігівського колегіуму (навчального закладу, заснованого 1700 року). Що відомо достеменно, так це те, що ці врата створили в Німеччині на замовлення Івана Степановича, якого європейці вшановували як одного з найбільш впливових володарів того часу. На цьому шедеврі ювелірного мистецтва збереглося зображення герба Мазепи. Там також є клеймо німецького майстра Пилипа Якоба Дрентветта — три латинські літери PID. Зазначено й пробу срібла — 870-та.

«Судочинство за часів Мазепи гарантувало жінкам права власності. Ця передова юридична норма існувала тоді не в усіх європейських держав»

— У добу Мазепи остаточно сформувалися принципи політичної культури України, серед яких один з основних — правитель має не тільки права, але й обов’язки перед громадою, — розповів куратор виставки кандидат історичних наук Ярослав Затилюк (на фото у заголовку). — Для сучасних людей цей принцип видається очевидним, проте на межі XVII й XVIII століть було чимало правителів, які його категорично не сприймали.

— Наприклад, російський цар Петро I, проти якого повстав Мазепа?

— Так. В московії влада царя була фактично не обмеженою. В Козацькій державі існувала інша політична культура, яка виникла за Речі Посполитої — спільної держави українців, поляків, литовців і білорусів. На виставці ми демонструємо Конституцію соратника Мазепи Пилипа Орлика, яка закінчується текстом присяги очільника Війська Запорозького про те, що він дотримуватиметься прав підданих. Якщо порушуватиме їхні права, народ за законом може чинити опір володарю. За цією логікою, виступ гетьмана Івана Мазепи проти царя Петра I є справедливим і законним — відповідає українським політичним традиціям. Адже цар не визнавав прав підданих, ставився до них, як до холопів.

Тут доречно нагадати, що причиною Національно-визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького (1647−1653 роки) стало порушення в Речі Посполитій прав (зокрема, релігійних) українського народу.

— Які права в часи Мазепи мали українські жінки?

- Українське судочинство того часу гарантувало не тільки чоловікам, але й жінкам права власності. Важливо зазначити, що ця передова юридична норма існувала тоді ще не в усіх європейських державах, не кажучи вже про московію з її «Домостроем».

Слід сказати, що період правління Мазепи — це час економічної та політичної стабільності у Козацькій державі, зміцнення її політичної інституції. Зокрема, в той період остаточно сформувалась судова гілка влади. Основою судочинства були Литовські статути (кодекс права Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського).

За часів Мазепи українські міста продовжували користуватись автономними правами, які дає Магдебурзьке право. Логічним завершенням доби правління Мазепи стало створення його соратником Пилипом Орликом Конституції, в якій зафіксовані демократичні принципи державного устрою. Щодо Литовського статуту, то він використовувався на українських землях аж до ХІХ століття, поки його силою не витиснули російським законодавством.

«В одній зі статей Конституції Орлика зазначено, що гетьмани мають підтримувати добрі братерські стосунки з Кримським ханством»

— Один з основних обов’язків правителя — захищати свій народ і державу, — продовжує Ярослав Затилюк. — На виставці ми демонструємо шаблю, яка, за однієї з версій, належала Мазепі. На клинку напис грецькою мовою, присвячений Покрову Божої Матері. Шаблю на виставку надав Чернігівський історичний музей. Поруч ми демонструємо меч правосуддя, за допомогою якого кат виконував смертні вироки.

— Щодо шаблі, яка, можливо, належала Мазепі. Яка її історія?

— Це шабля із зібрання відомого колекціонера українських старожитностей Василя Тарновського. Він придбав її у нащадків сотника козацького війська Савича. Існує версія, що у цього сотника зберігалася шабля Мазепи після смерті гетьмана. Але чи це правда, достеменно невідомо.

В іншому залі виставки багато зброї, зокрема гармата, яничарка (довгий турецький мушкет), пістолі, кинджали, порохівниці… Там також демонструється мапа початку XVIII століття німецького географа й картографа Йоганна-Баптиста Гомана, на якій показано Українську державу з територією по обидва береги Дніпра.

Українські гетьмани (зокрема, Богдан Хмельницький) тісно співпрацювали з Кримським ханством. В одній зі статей Конституції Орлика зазначено, що гетьмани мають підтримувати добрі братерські стосунки з Кримським ханством. Тому ми показуємо на нашій виставці шаблю хана Сахіб Герая (виготовлена в Ірані).

— На виставці представлені речі, якими Мазепа користувався у побуті?

— Цій тематиці ми присвятили один із залів виставки. В ньому показані речі, якими користувалася козацька еліта: жупан, пояси, кубок для вина, посуд, ложки (вони виготовлені європейськими майстрами), люльки різних типів тощо.

— Поруч з окладом ікони, на якому викарбувано герб Мазепи, демонструється російський двоголовий орел. Чому так зроблено?

— Після Полтавської битви царський режим нищив все, що було пов’язано з Мазепою, — щоб стерти в народі пам’ять про гетьмана. Ці коштовні шати (оклад) ікони, на яких маємо герб Мазепи, гетьман подарував храму. Незабаром після виступу Мазепи проти Петра I цей герб на шатах закрили царським двоголовим птахом. Накладку з російським гербом було знято через майже три століття — після проголошення незалежності України.