"Все также верю, что Донецк - это Украина": донеччанка відповіла на всі звинувачення в здачі міста терористам

Донеччани, які люблять Україну і не підтримують окупантів, вже два роки живуть між молотом і наковальнею.

Ілюстрація: facebook

Зворушливий, і разом з тим протверезливий допис мешканки окупованого Донецька пояснює, чому не слід українських патріотів, які залишилися в Донецьку, звинувачувати в тому, що вони не відстояли місто від навали окупантів, і здалися під владою проросійських найманців. Наталія Казеннова різко своїми словами поставила на місце всіх тих, хто звинувачує патріотичних донеччан в тому, що вони винні в захопленні терористами міста. Про це вона написала у своєму Facebook, повідомляють Патріоти України.

"Снова в ленте комменты типа: "Не остановили", "Не отстояли", "Не спасли". Не такие уж вы патриоты, а вот мы! Отвечаю всем сразу: идите в ... или даже на ... Вас не было в Донецке весной 2014-го. Вы не видели "нашу" "вату", в других городах представленную бабушками-дедушками и типичными титушками. У нас за спинами полоумных стариков стояли не титушки.

Боевики. С битами и арматурой, которая незаметно превратилась в автоматы. Все по методичке: впереди женщины и дети, позади - "зеленые человечки". - написала вона.

Настроєних на насилля та вбивство бойовиків донеччанка вперше побачила 4 березня 2014 року.

"Еще без формы и балаклав, но уже заряженные на насилие и убийство. Я видела их и 4 марта, за несколько часов до митинга. В трениках из 90-х они бродили по центру Донецка, фотографировали все подряд - памятник Ленину, "Донбасс Палас", делали селфи на фоне ОГА, уже тогда "сакрального" объекта. Ничего "донецкого" в их лицах и говоре не было, как и шахтерского в "шахтерах", которые как-то колонной шли по центру и им было плевать на ПДД, стоящие машины, светофоры...

Донеччанка розмірковуючи далі, приходить до висновку, що головна проблема окупованого Донецька і сусіднього Луганська насправді в тому, що обидва міста мають одну кордон з Росією.

"Проблема Донецка и Луганска - в общей границе с Россией. Почему ушли из Харькова - не знаю. Когда-нибудь выяснится, какими были условия договорняка, и почему один олигарх вдруг стал великим патриотом. Не Украину и Днепр он защищал, а свои капиталы...

Підводячи підсумок своїм міркуванням, донеччанка каже, що навіть не дивлячись на те, що в "ДНР" вони вороги, і Україна їх не вважає за рідних, патріоти на збираються здаватися.

"Я по-прежнему верю, что Донецк - это Украина. И ни один из тех, кто боролся за Украину в Донецке, не заслужил порицания или обвинений в недостаточных усилиях. Вы не были на нашем месте, вы не прошли наш путь, вы по-прежнему живете в своих домах и городах.

А мы уже почти два года живем между молотом и наковальней. В "ДНР" мы враги, но и Украине не родные, судя по действиям уряда, горячо одобряемым свидомым шановним панством. Но мы не сдадимся. Мы очень хотим домой. Как и весной 2014-го очень хотели остаться дома..."

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Як ''...праля'' пробивається між люди

субота, 4 травень 2024, 0:55

Доля книжки. Дарований кінь, як на мене, істота потішна. І для уважних людей завжди приносить прибуток… насамперед, до розряду цікавих історій. Як і сталося з моїм зовсім ще юним романом ’’Монастирська праля’’. Я, через поголовне письменницьке бідацтв...

Всім прихильниками казок ОП, що гроші росіян в Європі от-от конфіскують і передадуть Україні, треба позбуватися хибних ілюзій і дивитися на світ не через рожеві окуляри, - Борислав Береза

субота, 4 травень 2024, 0:30

"У наших ЗМІ почали передруковувати думки західних ЗМІ про те, що США і Європа кардинально розходяться в поглядах на те, як далеко можна зайти у питанні використання арештованих російських активів. США вже не так активно проголошують, що треба все конф...