Експерти проаналізували податкові зміни, які почнуть діяти в 2017 (інфографіка)

Парламент спільно з чиновниками переглянув ставки деяких податків. Кардинальних змін загальних ставок податків на перший погляд немає. Однак підвищення мінімальної зарплати з 1 січня вдвічі - до 3 200 грн - істотно змінює податкову базу. Про це пише ЛІГА.net, передають Патріоти України.

Зокрема, згідно з новими правилами, підприємці, які навіть не отримують доходів, повинні будуть платити єдиний соціальний внесок - не менше 704 грн. За рахунок цього надходження до бюджету від податку на прибуток збільшаться до 59,9 млрд грн, а від податку на доходи фізосіб - 68,68 млрд грн. В цілому, згідно з текстом документа, податкові надходження в бюджет-2017 зростуть на 22,5%.

У той же час українці позбулися 2% -ного податку з купівлі валюти, а також роздрібного акцизу в 5%. При цьому для ряду галузей правила роботи в податковому полі ускладнилися.

Видання запитало у експертів, як позначаться на бізнесі нові податкові правила.

Юрій Федчишин, експерт з питань податкової політики Інституту суспільних досліджень

У зв'язку з численними податковими змінами бізнес в цьому році буде працювати по-новому. Основні податкові меседжі від держави - детінізація і поліпшення адміністрування, в тому числі електронного кабінету і IT-складової.

Для боротьби з недостовірним декларуванням заробітної плати і виплатами в конвертах вибрали підвищення мінімальної заробітної плати. Схожа логіка простежується і в обов'язковому щомісячному нарахуванні ЄСВ для самозайнятих осіб навіть при відсутності діяльності. Багато в чому це відображає сутність підприємницької діяльності - вона повинна бути активною. Адже її мета - отримання прибутку.

Максимальний ефект детінізації може мати введення кодів УКТ ЗЕД в якості реквізиту податкової накладної. У ДФС тепер є всі інструменти, щоб швидко виявити більшість конвертаційних центрів (так званих скруток), виправдань для бездіяльності більше не буде.

Для детінізації скасували і роздрібний акцизний податок, адже бажаючих його сплачувати не виявилося. А судова система і недосконале адміністрування створили можливості для масових схем уникнення його сплати. Ще одним важливим елементом детінізації стане обов'язковий продаж побутової техніки за допомогою РРО. Від контрабанди страждає прозорий бізнес і виробники. Наступним кроком має бути суттєва лібералізація адміністрування РРО.

Звичайно, це не повний перелік нововведень. Безпосередньо зміни ставок в основному зачепили ренту і акцизи. Однак основний акцент податкових змін цього року стосувався в першу чергу адміністрування, в інших податках зміни були точковими.

Олександр Томашевська, податковий консультант Київського центру підтримки і розвитку бізнесу

У січні 2017 року набирає чинності ряд змін в податкове законодавство. Чи може бізнес в такий короткий термін підготуватися до змін і встигнути адаптуватися до нових умов?

За останні кілька років були переписані норми Податкового кодексу України, які стосуються майже всіх видів податків. Підприємці звикли, що довгостроковий план розвитку з урахуванням податкового навантаження їм не збудувати. За словами "ліберальна реформа" і "поліпшення інвестиційного клімату" відчувається посилення процедур моніторингу та контролю підприємницької діяльності. І ведення бізнесу в Україні об'єктивно все більше нагадує війну за своє право заробляти гроші.

В таких умовах бізнес воліє сценарне податкове прогнозування замість довгострокового податкового планування. Що можна порекомендувати українському підприємцеві? Прорахувати три сценарії розвитку подій, виходячи з ситуації в економіці і оподаткування. Це "план А" - сприятливий сценарій, прогноз зростання і розвитку бізнесу, "план Б" - реалістичний сценарій при відносно незмінній ситуації, і "план С" - найгірший сценарій, пошук запасного аеродрому. Виходячи з аналізу прийдешніх податкових змін я змушена рекомендувати бізнесу розробити свій "план С".

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради

Ключовим досягненням аграрних об'єднань стала заміна спеціального режиму справляння податку на додану вартість з агропідприємств на автоматичну систему дотацій. На ці цілі в бюджеті-2017 передбачено 4 млрд грн, які будуть виділятися аграрним підприємствам щомісяця пропорційно сплаченому ними ПДВ до бюджету.

При цьому в майбутньому році дотації для птахівничої галузі будуть обмежені 2 млрд грн, а з 2018 року одне підприємство будь-якої галузі не зможе отримати більше 150 млн грн дотацій протягом року.

За минулий рік ми вийшли на рішення, яке не суперечить вимогам МВФ і не передбачає, що чиновник братиме участь в розподілі бюджетної допомоги. Це одне з ключових досягнень. Фактично прийняті ініціативи дозволять нашим підприємствам продовжувати роботу і не сильно підвищувати ціни.

Є й ряд інших важливих змін, серед яких - закріплення норми про щорічне виділення мінімум 1% від аграрного ВВП на підтримку сектора, впровадження єдиного реєстру заявок на відшкодування ПДВ при експорті, звільнення аграріїв від санкцій за помилки в розподілі податкового кредиту в спецдекларації 2016 року.

Олександр Когут, директор відділу корпоративних питань і комунікацій компанії JTI Україна

Пачка цигарок із фільтром зросте в ціні на 4-5 грн до 23 грн після підвищення акцизів на 40% в 2017 році. Такі прогнози озвучують представники тютюнових компаній. Представники галузі давно вимагають прийняття довгострокового плану підвищення акцизних ставок на 3 - 5 років.

Такий підхід відповідає зобов'язанням щодо підвищення мінімальної ставки акцизу до європейських показників - 90 євро на 1000 шт. Зараз в Україні цей показник - 16 євро. За підрахунками тютюнової індустрії, для гармонізації акцизних ставок з ЄС у разі підвищення ставки мінімального акцизу на 20% Україні знадобиться не менше 10 років.

Володимир Остапюк, глава асоціації Укргорілка

Тіньовий ринок горілки в 2017 році може зрости до 65% проти 50% в 2016 році. Ринок скочується в тінь, зростає кількість жертв від отруєнь сурогатом. Після підвищення акцизів на 20%, частка нелегального ринку виросте з 50% до 65%. Асоціація розчарована рішенням парламенту підвищити акцизи на 20%, адже спочатку в парламенті обговорювалася можливість підвищення на 12%. Профільний комітет парламенту економічно обгрунтовано пропонував по всіх категоріях алкогольних напоїв підвищувати ставку на рівень інфляції - 12%. і тим самим отримати додаткові надходження до держбюджету.

З 2014 року ставка акцизу на міцний алкоголь виросла на 115%, при цьому надходження до бюджету залишаються на колишньому рівні - 5,9 млрд грн і не ростуть. У нинішньому році планували додатково зібрати 3 млрд грн за рахунок підвищення акцизу на 50% в березні 2016. У підсумку зібрали трохи більше 250 млн. Невже цієї простої математики недостатньо, щоб зрозуміти - збільшення акцизів на горілку як інструмент наповнення бюджету себе вичерпав?