Сьогодні фінансування космічної галузі в Україні дуже кульгає. Не мати свого військового супутника в час війни – щонайменше соромно. Ще 60 років тому Україна доклала чимало зусиль, аби вивести свій перший супутник на орбіту. Про це йдеться в сюжеті проекту військових журналістських розслідувань «Стежками війни» на телеканалі ZIK, передають Патріоти України.
Знімальна група телеканалу відвідала перший український космічний форум. Сюди з’їжджаються науковці космічної галузі з усієї України та, навіть, з-за кордону. Варто подивитись, що тут представляють на виставці, а також чи ці експонати можуть бути корисні для української оборонки.
На форум розробники привезли окремі вузли і деталі, а також макети космічних апаратів. Конструкторське бюро «Південне» у Дніпрі – одне з найпотужніших підприємств космічної галузі України. Нещодавно тут добудували новітній цех зі збирання супутників.
Для військових потреб використовують супутники кількох типів. Ми ж поговоримо про два з них – супутники оптичної розвідки та телекомунікаційні супутники-ретранслятори.
Перший з супутників забезпечує дистанційне зондування землі. Натомість супутники-ретранслятори – це, зокрема, супутники військового зв’язку. Їх виводять на значно вищу геостаціонарну орбіту. Там їхня швидкість така ж, як у Землі навколо своєї осі. Відтак вони зависають над однією точкою.
І це в роки, коли триває війна й за допомогою оптичної розвідки Україна могла би контролювати переміщення сил ворога. І такі космічні напрацювання є. Лінзи, які наша армія зможе використовувати для своїх потреб, роблять на заводі «Арсенал».
Супутник «СІЧ-3-0», тобто оптичний, буде мати ще більш досконалі прилади високої і надвисокої роздільної здатності у різних діапазонах від півметра до одного-півтора метра, – запевнив помічник директор ДП «Арсенал» Олександр Клочко.
Але це не раніше 2020 року. А поки що українська армія отримує космічні фотознімки Донбасу із супутників країн-партнерів, зокрема, США. При цьому, для Єгипту ще у 2007 році Україна виготовила супутник дистанційного зондування землі «Єгипет-Сат».
Супутники військового зв’язку
Наступний тип – супутники-ретранслятори для військового зв’язку. Про них розповів офіцер військ зв’язку Андрій Ходаківський.
У 2007 році російська армія перейшла на нову систему супутникового зв’язку. Після цього Збройні сили України почали виводити з експлуатації громіздкі станції Р-440. Коли почалась війна, українські військові були без супутникового зв’язку.
Це була система «Тувей»: супутник – французький, наземний сегмент керування – італійський. Приймають сигнал із орбіти військові на переносний апарат. Передають дані теж із нього. Схожі системи є і цивільні. Головна відмінність військової системи супутникового зв’язку – зашифровані дані.
Із 2017 року в Генштабі почали розгортати власну систему супутникового зв’язку. Поки що тільки наземну частину, тобто систему управління.
Варто зауважити, що використання росією іранських дронів проти України не впливає суттєво на хід війни, оскільки українські сили ППО навчилися ефективно їм протидіяти. Днями на військовому заводі з виробництва БПЛА в Ірані пролунав сильний вибух. Крім ...