"Чорний дятел" від "укрофашистів з любов'ю": В Івано-Франківську розробили нову високоточну зброю для російських загарбників

Комплекс одноразового використання "Чорний дятел" від розробників однієї з приватних компаній Івано-Франківська — новий клас легкої високоточної зброї. Про це йдеться на сайті Військовий навігатор України, передають Патріоти України.

— Сьогодні ані в Україні, ані на теренах пострадянського простору аналогів йому немає, — розповідає директор науково-виробничого підприємства, академік Національної академії наук України Валерій Арциховський. Такі розробки широко використовуються ізраїльською армією і неодноразово доводили свою ефективність. Тож, переконаний, стали б у пригоді й нашим військовим…

Конструктивно це пусковий контейнер із опорною плитою, всередині якого розміщується керований боєприпас. Він обладнаний повнокольоровою відеокамерою, «картинка» з якої відображається на рідкокристалічному дисплеї пульта управління. Останній виконаний у вигляді переносного малогабаритного кейса із блоком та забезпечує кодований радіозв’язок через закритий канал. Одночасно можна здійснювати керування будь-якою кількістю пускових контейнерів, оснащених різними типами боєприпасів. Карта їхнього встановлення заноситься в пам’ять пульта управління і може виводитися на екран дисплея.

Контейнер із пострілом герметичний і заповнений азотом під тиском. Газ використовується для зняття кришки контейнера, очищення каналу ствола і скидання можливого маскувального ґрунту при приведенні комплексу в бойове положення.

— Уявіть собі, що розвідувальна група отримує завдання знищити ворога, який рухатиметься певним маршрутом. Пробравшись на контрольовану ворогом територію, бійці встановлюють наш комплекс, надійно його маскують та повертаються назад, — пояснює принцип дії розробки головний конструктор проектів Ігор Колос. — Не потрібно чатувати на ворога в засідці, аби відкрити по ньому вогонь, водночас наражаючи на небезпеку власне життя. У разі виявлення цілі за допомогою, скажімо, БПЛА, усе буде зроблено дистанційно з відстані до 15 км (при застосуванні супутникових каналів зв’язку — до 300 км і більше).

Як зазначають розробники, особливість конструкції контейнера значно приглушує звук пострілу, тож його не чути вже за кілька десятків метрів. Політ боєприпасу до визначеної цілі за вказаними координатами здійснюється за навісною траєкторією з її корекцією на пасивній ділянці. Усе це додає комплексу ефекту раптовості під час застосування. Крім того, встановлений комплекс може залишатися «на бойовому чергуванні» протягом 2 років.

«Крокус» — захист для «броні»

Серед інших перспективних напрацювань зброярів з Івано-Франківська — виріб «Крокус-6», призначений для ураження живої сили противника у випадку критичного наближення до броньованої техніки чи перебування на «броні» в зоні недосяжності штатного стрілецького озброєння. Ця розробка являє собою спеціалізований короткоствольний гранатомет, що монтується на конструктивні елементи башти танка, БТР або іншої техніки і забезпечує ведення вогню одним із членів екіпажу без відкривання люків і залишення бойової машини.

Вистріл боєприпасу відбувається радіально за вузьконаправленою схемою на висоті 1,2 м над основною поверхнею машини. Для стрільби використовуються спеціальні контейнерні боєприпаси динамо-реактивного типу з готовими сталевими елементами ураження.

30-міліметровий ручний автоматичний гранатомет

Ще однією розробкою є автоматичний гранатомет калібру 30 мм, який свого часу жваво обговорювали у всесвітній мережі. Численні дописувачі ставили під сумнів заявлені параметри. Оперуючи якимись своїми розрахунками, «диванні експерти» категорично заперечували можливість мінімальної віддачі у гранатомета калібру 30 мм. Остаточно крапку в суперечках поставила інформація про перспективну американську розробку — гранатомет XM307 ACSW, сконструйований за тією ж схемою — з винесенням ствола, — що й виріб майстрів з Івано-Франківська.

На відміну від заокеанського винаходу, український гранатомет так і залишився у вигляді концептуального зразка, бо не знайшов підтримки з боку потенційних замовників.

«Шторм» — маскування за лічені секунди

Аби додати бойовій техніці живучості, кілька років тому на підприємстві взялися за розробку комплексу екстреного маскування під назвою «Шторм». Ідея проста — маскувальна сітка розкидається силою порохових газів. Під час презентації івано-франківський «Шторм» зумів замаскувати танк за лічені секунди. До речі, зазвичай для цього потрібна злагоджена робота усього екіпажу та майже півгодини.

«Ангел» — робот-рятівник на полі бою

Серед найновіших проектів — малогабаритний робот хірургічного призначення — «Ангел». Пристрій, який, за задумом винахідників, входитиме до екіпірування солдата майбутнього, призначений для цільового надання першої медичної допомоги пораненому бійцю.

«Ангел» оснащений безконтактними датчиками, які дозволяють контролювати стан солдата — дихання, частоту серцевих скорочень, тиск крові, рівень збудження ділянок мозку тощо. У разі досягнення критичних показників та загрози життю, агрегат здатний визначити ушкоджене місце, а за необхідності — й здійснити обстеження рани. Для цього у роботизованому комплексі є декілька мікровідеокамер і програмне забезпечення зі штучним інтелектом для обробки зображення, його аналізу і прийняття рішення щодо виконання необхідних лікувальних маніпуляцій.

У комплекті робота «Ангел» передбачено спеціальні механічні кінцівки, які дозволяють йому переміщатись, зачіпляючись за обмундирування, а також інструменти розрізання одягу для доступу до рани та її обробки; мікрошприци зі знеболювальними та іншими препаратами. Також у комплекті є кілька пневмогідравлічних рукавів для автоматичного накладання джгутів. Пристрій може самостійно передавати на командний центр інформацію про місцезнаходження бійця, якому необхідна допомога (робот оснащений GPS-навігатором), а також дані про характер поранення.

Нині фахівці підприємства працюють над новітнім комплексом для боротьби з безпілотниками, які завдають багато шкоди бійцям у АТО, й обіцяють найближчим часом презентувати їх українським військовим.