Навіщо Путіну вбивати ГРУ-шників у Києві? - справа набуває нових обрисів

Поки в російському Донецьку з перервами на обід виголошують вирок Надії Савченко, в Україні судять двох російських ГРУшників Олександра Александрова та Єгора Єрофеєва, які є першими кандидатами на обмін на українську льотчицю. От тільки останнім часом справи в українському суді йдуть без самих підсудних, яких не привозять до суду через інформацію про загрозу їхньому життю. Про це пише Віталій Дяченко на сайті Depo.ua, інформують Патріоти України.

Сьогодні військовий прокурор Анатолій Матіос пояснив, що інформація про можливий замах на ГРУшників надійшла до них ще 16 лютого, в тому числі і "від закордонних партнерів". Відповідно, не реагувати на ці тривожні сигнали в ГПУ не могли, тому і ухвалили "безперецедентне рішення про заборону вивезення всіх арештованих в різних кримінальних провадженнях на судові засідання".

Варто нагадати, що паралельно із отриманням інформації про загрозу життю арештованих, сталася доволі дивна історія з адвокатом ГРУшників Юрієм Грабовським, який не з'явився в суд 9 березня і взагалі зник з обрію.

Пізніше своє зникнення він нібито пояснив тим, що виїхав за межі України через загрози для його життя. А останні дані ГПУ і взагалі ускладнюють усю справу - за словами Матіоса, Грабовський був викрадений ймовірно російськими спецслужбами, один з причетних до викрадення громадян України затриманий, а чи живий сам адвокат, на разі, невідомо.

Вся ця історія про можливі замахи виглядає доволі дивно, і сприймається суспільством з невеликою довірою. Втім скепсис українців цілком зрозумілий. По-перше, в Україні за будь-якої влади не довіряли правоохоронцям загалом та Генеральній прокуратурі, зокрема.

По-друге, надто вже кумедною і відверто неправдоподібною виявилася нещодавня історія про замах на генпрокурора Віктора Шокіна за допомогою тепловізора. Звісно, що в історії з ГРУшниками цілком може мати місце такий само абсурд, проте аж ніяк не можна виключати, що фізична ліквідація двох ГРУшників-невдах або її імітація можуть бути вигідними і Росії.

Те, що російські спецслужби цілком здатні фізично знищувати непотрібних їм людей за межами своєї "канонічної території", річ загальновідома і доволі тривіальна (таких історій достатньо від Троцького і Бандери до Березовського і Литвиненка).

Так само добре відомо і те, що в українських судах траплялися випадки замовних убивств. Чого тільки варта справа Курочкіна. Звісно, Александров та Єрофеєв – це аж ніяк не Литвиненко, але й у випадку їхньої раптової смерті в залі суду чи дорогою до нього Кремль отримає певний зиск.

По-перше, немає полонених російських військових – немає потенційних проблем. Александров та Єрофеєв, хоча і встигли вчасно виправитися, змінивши свої свідчення від зізнань, що вони кадрові російські військові до заяв про добровільну службу в лавах "міліції ЛНР", але ніхто не дає гарантій, що завтра під тиском тих чи інших обставин вони не повернуться в суді до попередньої версії, а то й наговорять чогось ще більш неприємного.

По-друге, в разі раптової смерті втратить актуальність і питання можливого обміну ГРУшників на Надію Савченко. Як не складно передбачити, публічне покарання бандерівки Савченко російською силовою системою важить для Путіна значно більше, ніж життя двох рядових солдатів імперського війська.

При цьому для внутрішньоросійського користування факт убивства беззахисних полонених росіян у Києві завжди можна піднести як помсту "екстремістів-бандерівців" в якості помсти, або навіть аби унеможливити їхню видачу Росії в обмін на Савченко.

Але можливий і інший варіант. Ніхто вбивати ГРУшників насправді не збирається, але російські спецслужби цілком можуть організувати подібну інформаційну диверсію, змусивши українську сторону або ж проводити судові засідання в закритому режимі, або ж з метою просто на якомога довший час затягнути судовий процес в Україні.

Тут логіка Кремля може бути наступною. Менше відкритості та публічності судового процесу над ГРУшниками в Україні – менше ризик, що полонені бовкнуть щось непотрібне. Та й взагалі менше уваги до їхніх персон з боку як росіян так і "західних партнерів". Що ж стосується затягування строків, то Москва може бути зацікавлена в тому щоб обміняти публічно засуджену тобто "відпрацьовану" в медійному плані Савченко на формально ні в чому ні перед ким невинних Єрофеєва та Александрова.

Власне, вирок Савченко уже оголошують, а в справі ГРУшників ще достатньо формальних судових нюансів. То ж, якщо в Кремлі таки прийняте рішення Савченко обмінювати, то логічніше починати торгуватися одразу після вироку льотчиці та вимагати не "досуджувати" росіян.