″Нещодавно одну жінку зв'язали й били. Вона кричала, на стіну лізла. А потім вона зникла″: Шокуючі реалії психіатричної лікарні на Сумщині (фото)

У Сумській області розгорівся скандал навколо психіатричної лікарні. Прокуратура відкрила чотири кримінальні провадження за фактами катувань пацієнтів, неналежного виконання медиками своїх обов'язків і розкрадання коштів. Щоб з'ясувати справжні причини смерті семи пацієнтів, що померли в грудні минулого року, і 26-річної дівчини, яка померла в лютому 2016-го, проведена ексгумація вісьмох тіл, повідомляють Патріоти України з посиланням на Факти.

Сумська обласна психіатрична лікарня № 2 розташована у віддаленому місці — посеред поля, за вісімнадцять кілометрів від районного центру Охтирка і сотні кілометрів від обласного. На території ізольованого лікарняного комплексу майже в чотири гектари розташувалися 14 корпусів. Деякі приміщення досі старої споруди барачного типу. Комунікації постійно виходять із ладу... Пацієнти тут особливі. Багато недієздатних, які повністю знаходяться під владою лікарів. Згідно із законом саме держава повинна стояти на варті прав цих людей. Однак на ділі виходить інакше: коли виникла аварійна ситуація, їх не змогли вивезти з холодної лікарні. Медперсонал спецустанови не пустив на територію ні правоохоронців, ні співробітників обласної адміністрації. У лікарні працюють в основному жителі найближчого села. Вони бояться втратити роботу. А в нетоплених приміщеннях замерзали люди, багато захворіли на пневмонію.

″У нас усім усього вистачає″

На територію психіатричної лікарні № 2 рідко ступає нога стороннього. Багатьох пацієнтів не хочуть бачити навіть найближчі люди. Волонтерів тут теж не побачиш. Сумчанка Раїса Митрофанівна — рідкісний виняток із правил.

— Коли я їх вперше побачила, — розповідає Раїса Митрофанівна, — мені стало так їх шкода, що я розплакалася. Вони були такі худющі, страшні. Тож я почала їздити в лікарню, підгодовувати їх. Спочатку тільки тих, хто лежав у одній палаті з подругою. Потім по десять чоловік, потім по двадцять, а потім Господь так управив, що почала допомагати всім.

Про пані Раїсу раніше публікували статті. Але після цього вона цілих два роки не могла приїжджати до хворих. Таку дивну реакцію з боку головного лікаря Лілії Неофітної не міг припустити ніхто. Ось, що сказала про головного лікаря Раїса Митрофанівна:

— Лілія Неофітна дуже добра жінка. Вона мені стільки разів дякувала. Раніше був інший лікар, роками я їздила в лікарню, він жодного разу не вийшов у двір і слова доброго не сказав.

Проблеми виникли і в журналіста. Протягом кількох тижнів після виходу матеріалу на його мобільний регулярно надходили смс: ″Чому ви написали, що у нас хворі недоїдають? — Грізно питала головна лікарка Лілія Неофітна. — У нас в лікарні всім всього вистачає. Чому ви мені не сказали, що будете писати тільки про Раїсу Митрофанівну? Терміново пишіть, що у нас все добре″.

Пізніше стало відомо, що головна лікарка звільнила медсестру, яка дала такий коментар: ″Це ж Раєчка, вона ніколи не приїжджає з порожніми руками. Коли з'являється у нас, для пацієнтів свято! Вона їм як мама. Ось тільки поїде, проходить три дні, і починають за медперсоналом ходити: "Коли Рая приїде? Ви їй дзвонили? Чому її довго немає..." І весь місяць у вікна визирають. Пам'ятають усе, що вона їм привозить, — і пиріжки, і цукерки. У нас був такий важкий період, коли хворих зовсім не було чим годувати. То Раєчка привезла цілу машину макаронів, круп, солі, масла».

Про те, що насправді коїться за стінами цієї лікарні, ми можемо тільки здогадуватися. На жаль, словам пацієнтів можуть і не повірити.

— Ми тричі ображені життям, — зізнався один із колишніх хворих, який попросив не називати свого імені. — Спочатку народилися такими, потім від нас відмовилися рідні. А тепер ще виявилися не потрібні державі. У цій лікарні завжди лежати було не солодко. Багато людей там помирають. Дуже багато. Як там ховають — окрема історія. На могилах немає навіть хрестів. Закопають, як собаку, навіть без горбка. Тільки маленьку дощечку зверху застромлять. Навесні всі могили зсуваються, а через рік вже не знайдеш, хто де лежить. Усі, хто намагаються скаржитися, швидко зникають. Сам бачив: не так давно одну жінку зв'язали й били. Вона кричала, на стіну лізла, очі червоними стали від крику. А потім вона зникла.

Ліжка в деяких корпусах стоять дореволюційні, зверху на сітках лежать дошки. У туалетах стіни мокрі, зі стелі капає. Якщо почнеш права качати, можуть цілий день не давати їжі. Якщо не зрозумієш, що потрібно мовчати, б'ють. Мокрі простирадла пов'язують і б'ють. Тих, хто намагається тікати, ловлять і знову б'ють. Багато пацієнтів не розмовляють. Що з них візьмеш, хоч вони і дорослі, але бувають гірше маленьких дітей. Над такими беззахисними можуть особливо знущатися.

Скільки я лікуюся в цій лікарні, стільки там холодно. Ми постійно ходимо в кожухах. Надходить пацієнт — начебто фізично здоровий. Полежав трохи, і падає з ніг. Пам'ятаю, минулого року в січні теж холод був собачий у відділенні. Стелі мокрі, з них все капало, а батареї ледь теплі. Там вони такі завжди — ледве-ледве тепло є. Не питайте, як мене звуть, я боюся. Я ж знаю, як там карають. Прив'яжуть до ліжка і кинуть в холодній кімнаті. І лежить людина холодна й голодна. А смерть все не приходить...

У цьому році в розпал морозів ситуація в лікарні знову стала критичною. Коли температура на вулиці впала до мінус двадцяти градусів, в закладі лопнули труби. У деяких корпусах температура опустилася до дев'яти градусів. Стурбовані родичі стали бити на сполох. У лікарню приїхали громадські активісти. Побачене шокувало всіх у шок.

— Після того як я почав займатися цим питанням, моя пошта ломиться від погроз і прокльонів, — каже громадський діяч Павло Борисов, який порівняв спецзаклад із концтабором. — Мені погрожують незнайомі люди. Але, коли я пропоную зустрітися і переговорити, вони зникають. Наскільки я знаю, головна лікарка Лілія Неофітна змусила всіх своїх співробітників зареєструватись у ″Фейсбуці″, щоб писати в коментарях гидоту.

Ця лікарня — бездонна яма, в яку йдуть мільйони бюджетних грошей. Причому на стані хворих це ніяк не відображається. Наприклад, за звітами головлікаря, минулого року їм було виділено 22 мільйони гривень. Це, як уточнила керівник, всього 40 відсотків від потреб. З них 17 мільйонів пішло на зарплату, чотири — на оплату комунальних послуг, і тільки один — на їжу і лікування. Питань, звичайно, багато. Найнеприємніше — поведінка керівника лікарні. Замість того, щоб організовано вирішити проблеми, вона перевела конфлікт у політичну площину. Пояснила його тим, що вона — член однієї з партій, і все, що відбувається — це, мовляв, тиск на цю партію.

Зробила хворих заручниками своїх амбіцій, налаштувала колектив. Але ж за вісім років, які вона очолювала цю установу, на лікарню було виділено з бюджету 132 мільйони гривень. За звітами там на кожного пацієнта припадає по два з половиною співробітника. Це годівниця, якої не хочуть позбавлятися. Найприкріше, що хворі так і залишаються безправними і беззахисними. Вони змушені лікуватися в жахливих умовах.

″Цим людям держава має забезпечити нормальні умови проживання″

— Проблема низької температури в лікарні виникла не сьогодні, ми отримували неодноразові скарги від родичів пацієнтів, — зазначив начальник Сумського управління охорони здоров'я Сергій Бутенко. — Днями в управління надійшов рапорт від керівництва лікарні про те, що там вкрай низька температура і ця проблема потребує негайного вирішення. Крім того, підтвердився порив тепломережі, і комісія зафіксувала температуру в палатах плюс дев'ять.

У цьому психіатричному закладі є категорія осіб, які Конституційним судом України визнані недієздатними, і яким призначено примусове лікування. Таким людям держава повинна забезпечити, згідно з Європейською хартією прав людини, нормальні умови перебування. На жаль, через низьку температуру норми не могли бути дотримані в лікарні, тому в обласному управлінні запропонували перевести цих хворих до іншої лікувальної установи такого ж профілю. Мною був підписаний наказ про тимчасове переміщення хворих у першу обласну психіатричну лікарню міста Ромни. Ми вже підготували там два відділення, окремі палати для психічнохворих із туберкульозом. Однак коли ми приїхали забирати пацієнтів, то зіштовхнулися з протестом медпрацівників і жителів села Високе, які бояться втратити робочі місця. В іншу лікарню вдалося евакуювати лише 24 пацієнта. У семи було діагностовано пневмонію. 87-річна жінка померла в стаціонарі Охтирської ЦРЛ.

На сьогодні проблеми психіатричної лікарні вирішуються вже в кримінальній площині. Утримування хворих при такій низькій температурі в прокуратурі оцінили як тортури і відкрили кримінальне провадження за цією статею. Крім того, відкриті кримінальні провадження за фактами неналежного виконання службових обов'язків і розкрадання коштів. Прокуратурі відомо про смерть семи пацієнтів в грудні минулого року.

— Згідно зі свідченнями зазначених осіб, смерть настала не в результаті пневмонії і переохолодження, — уточнив керівник відділу прокуратури Сумської області Олександр Язиков, — а в результаті інших хвороб, зокрема ішемічної хвороби серця. Для того, щоб з'ясувати справжню причину смерті, була проведена ексгумація і призначена судова експертиза. Також ексгумовано тіло 26-річної пацієнтки, яка померла в лютому минулого року.

Однак співробітників лікарні не лякає те, що в разі доведеної провини їм може загрожувати реальний тюремний строк. Найголовніше для них — не дати закрити лікарню. ″Люди повстали, бо бояться залишитися без роботи, — пояснила голова Васільчанської сільради Ольга Оліфіренко. — Навіть начальник управління охорони здоров'я Сергій Бутенко поскаржився, що ″п'яний кочегар нецензурною лексикою говорив, що я в нього забираю шматок хліба».

— У лікарні щорічно проводяться перевірки, — зазначила головний лікар Лілія Неофітна. — За їхнім висновком для пацієнтів створені задовільні умови для перебування та лікування. Факти жорстокого поводження з хворими не встановлені. Підопічні забезпечені ліками згідно з установленими нормами. Єдине, що зазначено в рекомендаціях перевіряючих інстанцій, — це вжиття заходів щодо ремонту водо-, тепло- й електромереж. Лікарня самостійно, без жодної копійки бюджетних коштів на 70 відсотків виконала ремонт тепломережі, поточні ремонти сантехніки. Наші робочі самі віддають копієчки і ремонтують корпуси. У січні труби прорвало через старість комунікацій. Ми розраховували на допомогу влади. Чиновники прекрасно знають, що в минулому році фінансування було всього на 30 відсотків. На ремонт грошей катастрофічно не вистачає. Однак замість допомоги нам, хворих стали переводити в інші лікарні.

На даний момент у цій проблемі розбираються багато служб. Профільна депутатська комісія облради вивчає фінансово-економічний стан психіатричної лікарні № 2. Прокуратура чекає офіційних висновків судово-медичної експертизи про причини смерті восьми пацієнтів. І тільки Раїса Митрофанівна витирає сльози. "Як же так? — Ледь не плаче Раєчка. — Їм було виділено торік 22 мільйони. А мені дзвонили і просили привезти сіль. Раніше возила їм пиріжки, банани, робила хот-доги. А минулого року купувала сіль...″