Лідера Меджлісу Ахтема Чийгоза намагалися вбити у в’язниці окупованого Криму

29 січня минув рік із дня арешту в окупованому Криму першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза. Цього дня – через рік – у двох українських міністерствах говорили про Крим і тамтешніх політичних в’язнів. В українському МЗС презентували виставку, присвячену річниці згаданого арешту Ахтема Чийгоза, а в Міністерстві інформаційної політики України ініціювали визнання іншої дати – 26 лютого – Днем спротиву російській окупації півострова, передають Патріоти України з посиланням на Радіо Свобода.

Заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза затримали під час допиту у кримському управлінні Слідчого комітету Росії рівно рік тому. За офіційною версією окупаційної влади півострова – «за підозрою в організації та участі в масових заворушеннях 26 лютого 2014 року під час мітингу біля парламенту Криму».

Адвокат Чийгоза Микола Полозов повідомив, що його підзахисного утримують у жахливих умовах, крім того в ізоляторі була спроба замаху на життя цього активіста. «Умови, в яких утримують Ахтема Чийгоза, важкі. Він перебуває не в звичайному ізоляторі, а у спецблоці – це внутрішня в’язниця, там повністю відсутній контакт із зовнішнім світом. Він може бачити тільки адвокатів. Побутові умови також дуже складні. Щодо харчів – його годують виключно капустою з душком. Чийгоз зазнавав серйозного тиску, він побоювався за своє життя. Його змушували визнати провину, підсилали людей, які могли його вбити. Це абсолютно точний факт», – повідомив московський адвокат Микола Полозов.

Дружина Ахтема Чийгоза Ельміра Аблялімова в інтерв’ю повідомила, що напередодні – у четвер – її чоловік зустрічався з Жераром Штурманом, головою місії Ради Європи, яка наразі перебуває у Криму (при цьому перекладач був від окупаційної влади). «Ахтем загострив увагу представника Ради Європи на тому, що його більше турбують не умови утримання, а причина утримання в слідчому ізоляторі і сама справа, яка була сфабрикована слідчими органами, як і процес фабрикування з боку прокуратури Криму. Ахтем дуже сумнівається в тому, що у перекладі його слова інтерпретували так, як він цього бажав», – розповіла дружина Ахтема Чийгоза.

В українському МЗС до річниці арешту заступника голови Меджлісу презентували експозицію портретів українців, незаконно ув’язнених владою Росії з політичних мотивів. Міністерство інформаційної політики України ініціювало визнання 26 лютого Днем спротиву російській окупації півострова. Про це повідомила радник голови відомства з питань Криму Еміне Джеппар. Зокрема вона згадала кілька випадків, які, на її думку, є доказом того, що спротив окупаційній владі в Криму є.

«Всі публічні заяви, пости та лайки у соцмережах на підтримку України; бойкот та неучасть у референдумі за російський Крим; відмова або максимальне обмеження від будь-якого діалогу з органами влади Криму; відмова від російського паспорту; відмова одягати «георгієвську стрічку» на шкільних заходах, вивішувати російський прапор та портрет Путіна у кримськотатарських класах; відмова співати гімн Росії; синьо-жовта колористика на важливих подіях; українська символіка в будинках, автівках, на одязі та інше», – наголосила радник міністра інформполітики України з питань Криму.

За версією російського слідства, перший заступник голови меджлісу Ахтем Чийгоз організував, а Мустафа Дегерменджі, Алі Асанов, Ескендер Кантеміров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв брали участь у масових заворушеннях 26 лютого 2014 року біля кримського парламенту. Тоді під стінами Верховної Ради Криму відбувалися одразу два альтернативні мітинги.

З одного боку, були прихильники територіальної цілісності України. З іншого – активісти партії «Русское единство», керованої нинішнім самопроголошеним «головою» Криму Сергієм Аксьоновим. Через тисняву двоє мітингувальників загинули, 79 осіб, за даними слідства, отримали тілесні ушкодження. Підсудні своєї провини не визнають і вважають справу політично мотивованою. Мітинг біля кримського парламенту 26 лютого позаминулого року дозволив відстрочити, але не запобігти голосуванню кримських парламентаріїв про призначення так званого «референдуму».