З "гарбузом" вас, панове: ганебна премія «Будяк року» – переможці Шокін і Нацбанк

Щороку в Міжнародний день прав людини Українська Гельсінська спілка оголошує імена найбрутальніших порушників прав людини і нагороджує їх будяком. Цьогорічна премія «Будяк року» стала чи не першою за 8 років, на яку почали реагували посадовці й інші номінанти. Про це повідомляють Патріоти України з посиланням Радіо Свобода.

Піар-менеджер Української Гельсінської спілки Марина Говорухіна наголошує, що нарешті підвищився рівень діалогу між правозахисниками і порушниками прав людини. «Якщо раніше реакція на антипремію були слова Грицака, що це «хворі люди, які мені вручили цю антипремію», то тепер політики вважають за краще поспілкуватися про це, висловити свою точку зору. Тобто вона починає дійсно виконувати свою місію, а вона створена для того, щоб підняти в суспільстві дискусію про права людини», – зазначає піар-менеджер Української Гельсінської спілки Марина Говорухіна.

Таким чином, можна говорити про збільшення впливовості громадських організацій в Україні. «Влада прислухається до тих, хто може на них якось вплинути», – запевнила Говорухіна. І запросила всіх переможців антипремії прийти і забрати її в офісі організації.

Прокуратура лишається п’ятим колесом, яке не хоче реформуватися – юрист

Серед цьогорічних переможців антипремії «Будяк року» генпрокурор України Віктор Шокін. Його нагороджують за бездіяльність у порушенні прав людини. Юрист Руслан Тополевський із перемогою генерального прокурора у цій номінації цілком погоджується.

«Прокуратура, на жаль, не змогла стати тим органом, який би виконував посередницькі функції, які дозволяють захищати права та свободи людини. На жаль, саме прокуратура лишається тим п’ятим колесом, яке ніяк не хоче реформуватися», – зазначив юрист.

Національний банк України отримав «будяк» за схвалення постанови, що призвела до дискримінації великої групи осіб за місцем проживання. Йдеться про невизнання резидентами України громадян, зареєстрованих у Криму. Старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень Віталій Кравчук вважає, що в цьому випадку Нацбанк просто не міг діяти інакше, він мав впроваджувати вимоги закону «Про створення вільної економічної зони «Крим».

«Те, що робив Нацбанк – це впровадив цю вимогу в свої нормативні акти. Інша справа в деталях – решта жителів, які проживають не на території Криму, а на території континентальної України, як вони це мають доводити банкам і наскільки це має ускладнювати їх життя. Це якраз ті деталі, які треба було пропрацювати якомога краще», – говорить економічний експерт.

Що ж до ролі Нацбанку протягом року, то вона, на думку Віталія Кравчука, була дійсно критичною і могла викликати невдоволення багатьох громадян, а отже, і порушення їхніх прав. «Спочатку в нас розхитувалась національна валюта, потім вона стабілізувалась, але через достатньо суттєві обмеження по валютних операціях, плюс також закривалась велика кількість банків», – додає Кравчук.

«Будяк року» як профілактика порушень прав людини

Загалом із 25 заявок на антипремію «Будяк року», надісланих українцями, правозахисники відібрали 11 на участь у конкурсі. Юристи перевірили кожну на відповідність темі порушення прав людини. В результаті конкурсне журі оголосило п’ятьох переможців. Проведення антипремії, на думку юриста Руслана Тополевського, привертає увагу до теми порушення прав людини, а також захисту від цих протиправних дій.

«На жаль, реформа суду так і не відбулася. А захист він завжди залишається – це адміністративні суди, які дозволяють достатньо адекватно реагувати на порушення з боку держави своїх обов’язків, – твердить юрист. – А якщо вже нічого не вдається в Україні, то є Європейський суд з прав людини, хоча строки розгляду заяв достатньо тривалі». Однак, щоб досягти абсолютної перемоги у справах з порушень прав людини, варто, аби кожну з них контролювали громадяни, журналісти і громадські активісти.