"У мене є другий поверх, але спокійно знаходитися там можу тільки вдень. Бо настає 22.00 (коли як, інколи раніше починається, інколи пізніше) - і під дахом знаходитися стає страшно. Я вже більше року як маю кинуті під сходи матраци, і там ми спимо. Бо це єдина кімната, де по дві стіни до вулиці. У мене немає вже скотчу на вікнах, бо здалося, що вже можна - але вони дрижать від вибухів", - пише харківська блогерка Олена Кудренко на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Вчора нас знову бомбили. Нарахували шість прильотів. Я розумію, куди вони цілять, але від
того не спокійніше.
- вж-ж-ж-ж... - над дахом, буває зліва, буває справа, буває позаду, бо там досить суттєвий логістичний вузол, який вони вже багато раз били ракетами.
"Лєтят бл...діны, всі в укриття..." - так пише один з місцевих телеграм каналів, лайкою. І я вмикаю телевізор гучніше, щоб не чути, якщо що - бо в тиші чути вибухи, або ж чекати на них - незрівнянно страшніше. І біжу щось робити - мити посуд, підмітати підлогу...
Коли матрац на підлозі, то спиною чуєш кожний раз, як здригається земля. Кожний раз. Іноді мені здається, що я чую її, землі, стогін, коли ракета ще летить. Та сама, під час запуску якої лікують росіяни: "натє вам, х@хл@свін...і!" А ми ці ракети приймаємо, отримуємо біль та руйнування, сумлінно гасимо пожежі ночами, лікуємо постраждалих та знову і знову намагаємося відбудувати. Щось вже давно відбудовано. Щось залишається на другу, третю чергу. І я дійсно була би рада за урядовий квартал, який захищений тепер американською технікою - але мені, ось правду кажу, байдуже. Чи буде цілою будівля Верховної Ради, чи ні. Бо там скоріше за все нікого вночі немає, або є охорона, яка напоготові.
А ми пропускаємо через себе С-300, яких тисячі. І чуємо кожну ракету, яка розриває нашу землю... Бо немає від них іншого захисту, окрім як сунути кордон подалі від Харкова...
Наче звикли так жити. А наче - ні. Бо як до такого можна звикнути? Я щиро радію кожному своєму ранку. Радію, що живі.
Душу зігріває лише одна думка - що залишилось недовго. Не нам - їм. Я рада, що їх дороги в Шебєкіно забиті автівками, хто евакуюється. Такі ж забиті дороги були у нас рік тому. Але нам вони тоді часу не дали - ми просто прокинулись від вибухів. А у них зараз час є. Зібрати валізки, залити бензину та виїхати з Білгородщини до бісової матері. Бо ми прокинулись, витерли кров з обличчя, й б'ємо у відповідь".
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.
Низка державних підприємств Білорусі займається серійним виробництвом снарядів для російської армії. Про це йдеться у розслідуванні організації BelPol, передають Патріоти України. За даними розслідувачів, серед підприємств, які займаються виробництвом ...
Більшість посадовців з команд як чинного президента США Джо Байдена, так і Дональда Трампа, інавгурація якого відбудеться 20 січня, кажуть, що російські війська залишаться на українських територіях, які нині окуповані. Про це в неділю, 19 січня, пише T...
Приєднуйтесь
