
"Останні три роки я публічно спілкуюся українською. До того рідна виходила з моїх вуст набагато рідше. З деякими друзями досі розмовляю російською.
І от, що я маю вам сказати. Можна розмовляти російською та бути українцем. Правило про перехід на мову співрозмовника – маячня. Можна балакати та думати тією мовою, якою зручно. Але. Державною мовою має бути лише українська. Без варіантів та компромісів. Одна єдина. Особливо зараз, коли країна у стані війни, а мова – у стані жертви.
Тільки-но українська в житті людей почне переважати (її буде чутно в магазинах, кафе, будь-яких державних структурах), то обурення зникне. Бо українська стане природною. Як само собою.
Висловлювання про те, що мова роз'єднує людей – дурниці. Мова об'єднує та дає відчуття дому. Коли я перейшов на українську, то почав більше любити свою країну та глибше її відчувати. Нібито ми – це щось єдине та нероздільне.
Це як пірнути в енергетичне джерело. Я відчув силу, захист та любов.
Наостанок. Розмовляйте тією мовою, якою подобається. Але пам'ятайте одне: якщо ми дамо забрати у нас українську, то зникнемо як нація. Це моя позиція стосовно мовного закону."
Через знищення поромів, пошкодження залізничних шляхів та вогневий контроль над материковими трасами, єдиною відносно стабільною артерією постачання для РФ залишається Керченський міст, який, проте, має серйозні експлуатаційні обмеження. Повна логістич...
Ідея позбавити президента України найвищої польської нагороди – Ордена Білого Орла – не виникла в офісі президента Навроцького і навіть не в кабінеті депутата від "Конфедерації" Гжегожа Плачека, який ініціював відповідне звернення до президента Польщі