Патріоти України
пропонують ознайомитись з публікацією Тетяни Сарахан про цікавий куточок для самоврядного
туриста.
— Лєна, Лєна, забери дитину! Гадюка біля неї пливе ондо! — кричить засмаглий чоловік із пляшкою безалкогольного пива "Балтика" біля затопленого гранітного кар'єру в селі Черепашинці Калинівської громади Хмільницького району на Вінниччині. За блакитну прозору воду його називають "вінницькими Мальдівами". Сюди на відпочинок приїжджають люди з усієї країни.
— Всьо… Останній раз сюди приїхала. Краще б завіз на справжні Мальдіви, — жінка хапає 2-річну доньку в надувному крузі й розлючена вибігає з води.
Решта людей помітно пожвавлюються. Оглядаються. Шукають очима змію у воді, але на берег не тікають. Згодом починають сміятися.
— Ну, це не так стресово, ніж побачити "жмурика", — закурює 39-річний Дмитро Русінь. — Років шість тому тут хлопець утопився. Пірнув із 4-метрової скелі. Винирнув і пішов на дно. Наймали приватних водолазів, щоб спуститися на саме дно. Тут глибина — до 100 метрів.
— Та он 7 серпня оп'ять чоловіка доставали. Теж утопився. Людей не спиняє ні глибина, ні камені. Може, хлопчина хтів випендритися перед дівками, а сили не розщитав. Диви, скільки плавають на матрацах посеред кар'єру. А як проб'ється, то спасати ж нікому. Ніхто не ризикне. Тут половина — п'яні. От як сьогодні ти пригнув на матрац. А він відплив і на гілляку напоровся та й отака дірка получилася, — складає три пальці до купи й показує розмір пробоїни вінничанин Василь Копитко, 38 років.
Черепашинецький кар'єр розташований за 40 хв. їзди від Вінниці. Діяв до 1993 року. Підприємство, яке добувало граніт, збанкрутувало. Поступово кар'єр заповнився водою. Туристи почали приїжджати сюди останні кілька років.
Зону відпочинку облаштували на початку кар'єру. Там можна взяти напрокат парасольки і шезлонги. Для дітей встановили басейн. Далі в кількох місцях встановлені таблички "Купання заборонено". На них не зважають. У тих місцях біля берега мілко, тому купаються з дітьми. Старші з розбігу плигають у воду з невеликого обриву.
Навколо кар'єру — ліс. Два тижні тому за в'їзд на територію почали брати по 50 грн із машини.
— З якого дива я вам маю платити? Куди ці гроші йдуть? Дайте мені чек. Підніміть шлагбаум, бо зараз буде скандал, — вискакує з-за керма жінка. Їй вдається проскочити, поки охоронець зосередив увагу на іншу невдоволену туристку.
До охоронця підходить ще одна відвідувачка. Затіває сварку.
— Ми за що дали 50 рублів? За те, що я з малою дитиною на руках маю торбу сміття нести до свалки кількасот метрів? — кричить. — Ви за день яку виручку маєте? Не можна контейнери розставити в кількох місцях? Підіть порахуйте, скільки машин стоїть довкола. Ви десяточку, як мінімум, за день получаєте. Могли б і умови нормальні для людей створити.
— Це до керівництва треба звертатись. Я передам ваші прохання, — відповідає охоронець.
Парковки біля кар'єру немає. Авто ставлять, як кому заманеться. Більшість намагаються заїхати машиною в наметове містечко. Там є столики і стільці. Облаштовують "халабуди" — по периметру на дерева вішають простирадла. Поряд на вогні готують їжу.
При в'їзді можна орендувати альтанку за 250–450 грн, шатро обійдеться у 200. Оренда столика — 50–80 грн. Та переважно люди все везуть із собою, щоб зекономити.
— Піду сполоснусь і зготуємо обід. Після купання всі голодні, як собаки, — витягує з багажника мішок дров і сокиру 44-річний Юрій Романюк із Калинівки. Його син встановлює мангал та металеву триногу для казанка. Збираються варити юшку. На кар'єр запросили друзів із Миколаєва.
— А я поки помию телячі хвости. Всі їли юшку з них? М-м-м-м, неймовірно смачно. Хвости свіжесенькі. Раненько побігла на базар спеціально по них, — каже Інна, 41 рік, дружина Юрія. Ріже цибулю, моркву та кілька картоплин кубиками. Споліскує петрушку.
— Сюди тільки заради фото вартує приїхати. У нас таких пейзажів немає. Та й юшки з телячих хвостів ніколи не їв. Під горілочку саме то, — регоче чоловік. Бере кавуна, який привіз із Миколаєва. Відрізає велику скибку і відкушує. Сік тече по руках і животі. Чоловік не зважає. Лягає у гамак і дивиться на воду, де на каяках пливуть дві дівчини модельної зовнішності.
Уздовж кар'єру місцеві продають овочі та фрукти, шашлики, рибну юшку, домашні ковбаси, шаурму, кукурудзу, морозиво.
— Ковбасу вже розібрали. Хоча сьогодні людей небагато, — каже продавець В'ячеслав із Калинівки. Займається домашнім копченням м'яса. — А тиждень тому, то тут ніде яблуку було впасти. Як стали виїжджати додому, то в обидва боки пробка стояла до самого села Черепашинці. А це зо 2 кілометри.
На кар'єр їдуть з усіх куточків України. Насиділися вдома. Не у всіх є гроші на курорти. А тут дешево можна відпочити. Через великий потік машин у селі встановили "лежачих поліцейських".
