Дехто грає на боці РФ? G7 не може домовитися про конфіскацію російських грошей для України

Серед країн "Великої сімки" (G7: США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія та Канада) точаться суперечки щодо використання заморожених $280 млрд центрального банку РФ для допомоги Україні. За повну конфіскацію активів виступають США та Британія, а найзапекліші противники цієї ідеї –-Франція та Німеччина, які погоджуються з критичною позицією Європейського центробанку (ЄЦБ). Водночас, яким би не стало майбутнє рішення G7, російські гроші не замінять прямої макрофінансової допомоги союзників Україні, передають Патріоти України.

Про це пише Bloomberg. За словами джерел агентства, Франція, Німеччина та ЄЦБ виступають проти конфіскації, т.к. стурбовані можливою відповіддю Росії на конфіскацію її активів.

Критики ідеї впевнені: конфіскація матиме сильний негативний вплив на фінансову стабільність ЄС і статус євро як резервної валюти. Небезпека, як стверджується, полягає в тому, що такий крок створить небезпечний прецедент, який спонукатиме інші країни уникати зберігання своїх резервів у західних валютах.

"Зараз ми не маємо правових підстав для арешту російських активів. Нам потрібно більше працювати", – вважає міністр фінансів Франції Брюно Ле Мер після зустрічі міністрів фінансів країн G7.

Наступний серйозний раунд дискусій у G7 щодо конфіскації російських активів запланований на червень-2024. До цього часу чиновники та юристи "Великої сімки" вивчатимуть низку варіантів, які можуть обговорюватися на майбутній зустрічі. Зазначається, що реалізація будь-якого із запропонованих планів "вимагатиме політичного рішення на найвищому рівні".

"Усі пропозиції несуть у собі ті чи інші ризики. Деякі з них передбачають використання російських активів як застави для отримання коштів шляхом продажу облігацій, які будуть випущені Україною. Незважаючи на те, що це дозволило б уникнути оптики повної конфіскації, зрештою виникають ті самі юридичні заперечення. Справа в тому, що активи повинні перейти з рук в руки, перш ніж їх можна буде використовувати", – зазначає агентство.

На цьому тлі ЄС хоче зосередитися на пошуку "юридично безпечного кроку, який може бути реалізований у короткостроковій перспективі", заявив міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер. За словами джерел, один із можливих варіантів полягає в тому, щоби використовувати активи без фактичної зміни їхнього власника.

Таку ідею представив Чарльз Лічфілд із Атлантичної ради. Він запропонував план, згідно з яким уряди країн "Великої сімки" надаватимуть гарантії ринкам, що заморожені активи не будуть повернуті Росії, якщо вона не погодиться сплатити витрати на відновлення України.

"По суті, це обіцянка, що у разі потреби активи будуть конфісковані в майбутньому, щоб погасити кредити України. Таким чином, можна надати заставу для України, не чіпаючи активи. А кредитори, які вкладуть гроші в Україну на основі цього плану, знатимуть, що російські активи зрештою забезпечують їхні кредити", – пояснили аналітики.

Нагадаємо, 1 лютого лідери країн ЄС підтримали пропозицію Єврокомісії щодо використання доходів від заморожених російських активів для фінансування допомоги Україні. Для розуміння, за 2023 депозитарій Euroclear заробив 4,4 млрд євро за рахунок заморожених російських активів. Це в десятки разів менше від загальної суми активів РФ.

Конфіскація не замінить допомоги Україні

Міністр фінансів Джанет Єллен також заявила, що будь-який план щодо вилучення або монетизації заморожених російських активів не повинен розглядатися як заміна допомоги Україні. "Я не бачу реальної заміни того, щоб Конгрес надав Україні допомогу, якої вона потребує цього року", – сказала Єллен після зустрічі G7.

"Не думаю, що хтось зможе заповнити цю прогалину", - додала Єллен. При цьому вона зазначила, що ЄС уже запропонував Україні "дуже значуще фінансування", а також "внесла свій внесок" Японія. Проте "загальна сума здається недостатньою", сказала Єллен.