Можна дякувати Трампу! Ціни зростуть не тільки на газ та нафту: Війна на Близькому Сході може спровокувати глобальний голод

Блокада Ормузької протоки спричинила глобальний дефіцит добрив і різке зростання цін, що може призвести до продовольчої кризи та голоду для десятків мільйонів людей. Водночас ситуація посилює позиції Росії на світовому ринку та створює нові економічні виклики для України і світу, передають Патріоти України.

Про це йдеться в аналітиці експертів одного з медіа. Ормузька протока – одна з найважливіших транспортних артерій світу. Через неї проходить не лише значна частина глобального експорту нафти й газу, а й приблизно третина світових поставок добрив.Саме тому будь-які перебої тут миттєво відгукуються на глобальних ринках. На початку березня судноплавство через протоку практично зупинилося. Якщо ще у лютому щодня проходило близько 129 суден, то вже за кілька тижнів цей показник впав до критичних 4. Причиною стали як військові дії, так і прямі атаки на цивільні судна, що намагалися пройти маршрут.

Фактично світ зіткнувся з контрольованою блокадою, адже окремі судна пропускаються вибірково, що створює дефіцит і хаос у постачанні. Ситуацію загострила зупинка виробництва скрапленого газу в Катар – одному з ключових постачальників сировини для виробництва добрив.Газ є основою для виробництва аміаку, а той базовим компонентом азотних добрив. Результат не змусив себе чекати:

• ціни на газ у Європі зросли більш ніж на 100% лише за три тижні;
• карбамід подорожчав на 32,4% (до $683 за тонну);
• аміак зріс у ціні на 8,7% (до $750 за тонну).

Таким чином, енергетична криза автоматично переросла у кризу аграрну. Проблема полягає не лише у зростанні цін. Дефіцит добрив означає зниження врожайності, а отже – подорожчання продуктів харчування. Найбільш вразливими виявилися країни, які критично залежать від імпорту з Близького Сходу. Серед них:

• Бразилія – імпортує 100% карбаміду, значна частина якого йшла через Ормуз;
• Індія – покриває понад 40% потреб у добривах за рахунок регіону;
• Бангладеш – вже зупинив більшість своїх заводів через нестачу газу.

Індія навіть змушена вести переговори з Іран щодо створення "безпечних коридорів" для своїх суден. Особливо драматичною ситуація може стати для країн Африки та Південної Азії. За оцінками міжнародних організацій, до 45 мільйонів людей можуть зіткнутися з гострим голодом через подорожчання продуктів і пального.

Попри те, що Україна не залежить безпосередньо від постачань добрив із Перської затоки, вона не може уникнути наслідків кризи. Ринок добрив – глобальний, і будь-який дефіцит автоматично піднімає ціни для всіх.

Основні постачальники для України – це Азербайджан, Туркменістан, Польща та Болгарія. Однак блокада Ормузу змушує великі країни-імпортери шукати альтернативні ринки – ті самі, на яких закуповується й Україна, це створює додаткову конкуренцію та тисне на ціни. Ситуацію ускладнює внутрішній фактор:

• працює лише частина хімічних підприємств;
• залежність від імпорту азотних добрив перевищує 60%;
• логістика залишається нестабільною через війну.

У підсумку собівартість зернових може зрости на 5-7%, а імпорт добрив у 2026 році може обійтися на $140 млн дорожче. Росія, як найбільший експортер добрив у світі, опинилася у вигідній позиції. Зростання цін автоматично збільшує її доходи та розширює вплив на ключових ринках, зокрема в Азії.

Деякі країни вже розглядають можливість збільшення закупівель російських добрив, попри політичні ризики. Ба більше, на тлі загрози глобального голоду може постати питання послаблення санкцій щодо російської хімічної промисловості.

Головна небезпека нинішньої кризи – не лише в дефіциті, а в нерівному доступі до ресурсів. Країни з більшими фінансовими можливостями зможуть:

• переплачувати за поставки;
• формувати резерви;
• отримувати політичні винятки.

Натомість бідні держави залишаться найбільш вразливими до продовольчих шоків. Для України ключовим викликом стане не фізична нестача добрив, а їхня ціна. Якщо криза затягнеться, аграрії почнуть економити на внесенні добрив, що неминуче вплине на врожайність у наступні сезони.