Стає найдешевшим та найпотужнішим джерелом енергії: The Economist окреслив терміни та етапи прогресу сонячної енергетики для людства

Британський журнал The Economist описує тенденцію: сьогодні сонячна енергетика стрімко зростає. Панелі зараз займають площу, що дорівнює половині площі Уельсу, і цього року вони забезпечать світ приблизно 6% електроенергії — це майже втричі більше, ніж Америка споживала в 1954 році.

"Це історичне зростання — лише друга за значимістю річ у розвитку сонячної енергетики. Найдивовижніше те, що це ще далеко не кінець.

Назвати зростання сонячної енергетики експоненціальним — це не перебільшення, а констатація факту. Встановлена сонячна потужність подвоюється приблизно кожні три роки, а отже, зростає вдесятеро кожне десятиліття. Таке стійке зростання рідко спостерігається в чомусь важливому. Тому людям важко зрозуміти, що відбувається.

Коли десять років тому сонячна енергетика становила десяту частину від її нинішнього обсягу, навіть експерти, які знали, як швидко вона зростає, все ще вважали її маргінальною. Наступне десятикратне зростання буде еквівалентне збільшенню всього світового парку ядерних реакторів у вісім разів за час, менший за той, що зазвичай потрібен для побудови лише одного з них", — пише британський журнал.

The Econimist прогнозує, що до середини 2030-х років сонячні батареї, найімовірніше, стануть найбільшим джерелом електроенергії на планеті. До 2040-х років вони можуть стати найбільшим джерелом не лише електроенергії, а й усієї енергії.

"За нинішніх тенденцій, повна вартість електроенергії, яку вони виробляють, обіцяє бути менш ніж удвічі дешевшою, ніж найдешевша з доступних сьогодні. Це не зупинить зміни клімату, але може значно сповільнити їх. Значна частина світу, включно з Африкою, де 600 мільйонів людей досі не можуть освітити свої домівки, почне відчувати себе енергетично багатими. Це відчуття буде новим і трансформаційним для людства", — йдеться у матеріалі.

Щоб пояснити, як це працює, видання розглядає сонячну економіку. Зі збільшенням сукупного виробництва промислових товарів витрати знижуються. Коли витрати знижуються, попит зростає. Коли попит зростає, збільшується виробництво — і витрати ще більше знижуються. Так не може тривати вічно; виробництво, попит або і те, і інше завжди стають обмеженими. На попередніх етапах переходу від деревини до вугілля, від вугілля до нафти або від нафти до газу ефективність видобутку зростала, але зрештою це було нівельовано вартістю пошуку все більшої кількості палива.

Сонячна енергетика не стикається з такими обмеженнями. Ресурси, необхідні для виробництва сонячних елементів і встановлення їх на сонячних фермах, — це пісок, багатий на кремній, сонячні місця і людська винахідливість, яких у нас вдосталь. Для виробництва елементів також потрібна енергія, але сонячна енергія швидко робить її надлишковою. Що стосується попиту, то він величезний і еластичний — якщо електроенергія буде дешевшою, люди знайдуть їй застосування. В результаті, на відміну від попередніх джерел енергії, сонячна енергія постійно дешевшає і продовжуватиме дешевшати.

Утім, додає The Economist, враховуючи схильність людей до життя за межами світлового дня, сонячну енергію потрібно доповнювати накопичувачами та іншими технологіями. Важку промисловість, авіацію та вантажні перевезення було важко електрифікувати. Але ці проблеми можуть бути вирішені, оскільки акумулятори та паливо, створені шляхом електролізу, поступово стають дешевшими.

"Ще одне занепокоєння викликає те, що переважна більшість сонячних панелей у світі і майже весь очищений кремній, з якого вони виготовляються, походить з Китаю. Його сонячна промисловість є висококонкурентною, значною мірою субсидованою і випереджає поточний попит — чимале досягнення, враховуючи всі сонячні потужності, які Китай встановлює в межах своїх кордонів.

Це означає, що китайських потужностей достатньо для того, щоб продовжувати розширення впродовж багатьох років, навіть якщо деякі компанії, що беруть у ньому участь, опиняться на межі банкрутства, а деякі інвестиції вичерпаються", — зазначається в матеріалі.

The Economist пише, що той факт, що життєво важлива галузь сконцентрована в одній ворожій країні, викликає занепокоєння на Заході. Саме тому США встановили тарифи на китайське сонячне обладнання.

"Однак, оскільки майже весь попит на сонячні панелі все ще лежить у майбутньому, решта світу матиме достатньо можливостей для виходу на ринок. Перехід Америки на сонячну енергію може бути загальмований президентством Трампа, який підтримує викопне паливо, але лише тимчасово і болісно. Його також можна було б посилити, якби Америка звільнила відкладений попит, спростивши встановлення панелей на будинках і приєднання до електромережі — країна має терават нових сонячних потужностей, які чекають на підключення. Ціни на викиди вуглецю допомогли б, так само як вони допомогли при переході з вугілля на газ в Європейському Союзі.

Метою має бути якнайшвидше розірвання замкненого кола виробництва сонячної енергії. Це тому, що вона пропонує виграш у вигляді дешевшої енергії. Переваги починаються з підвищення продуктивності. Все, для чого люди використовують енергію сьогодні, буде коштувати дешевше — і це стосується майже всього. Потім з'являться речі, які стануть можливими завдяки дешевій енергії. Люди, які ніколи не могли собі цього дозволити, почнуть освітлювати свої будинки або їздити на автомобілях. Дешева енергія може очищати воду і навіть опріснювати її. Вона може керувати ненаситним механізмом штучного інтелекту. Вона може зробити мільярди будинків і офісів більш придатними до спекотного літа, яке ще десятиліттями буде ставати все спекотнішим", — наголошує видання.