
Якщо не змінити нинішню систему оподаткування, Україна фактично ризикує втратити контроль над значною частиною економіки – через схеми, пільги та масове ухилення від податків. По суті, влада стоїть перед вибором: або закрити схеми та розширити базу оподаткування, або й надалі втрачати мільярди, контроль над економікою та можливість повноцінно фінансувати видатки, зокрема, на оборону, передають Патріоти України.
Таку думку висловив інвестиційний експерт Сергій Фурса в інтерв'ю. Так він прокоментував новий податковий законопроєкт, оприлюднений Міністерством фінансів України в березні-2026.
Цей документ, який уже називають "великим податковим законом", містить зобов'язання України в рамках співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Однак зміни потрібні й самій Україні.
"Це вимога МВФ, але МВФ – це як лікар. Він просто вимагає того, що нам і так потрібно робити", – зазначив Фурса.
Водночас залишається ключова проблема, і вона лежить у політичній площині. Такі рішення непопулярні, тому їх ухвалення в парламенті залишається під питанням. При цьому Фурса впевнений: білий бізнес підтримує податкові зміни.
"Це неправда, що всі незадоволені. Насправді, якщо подивитися на білий бізнес, білий бізнес задоволений. Білий бізнес давно цього хотів... Зручно ж не платити. Тому ні, це дуже потрібний законопроєкт", – зазначив фахівець.
За словами Фурси, нинішня податкова модель фактично створила нерівні умови. У результаті частина бізнесу платить податки, а частина – ні, і це б'є по конкуренції.
"Це дуже потрібні новації. Вони базуються не на підвищенні податків, а на прибиранні пільг, які Україна собі не може дозволити. Фактично в нас існує такий легальний офшор. Країна навіть без війни не могла собі цього дозволити. А під час війни тим більше", – констатував експерт.
Через це значна частина економіки не проходить через податкову систему, а бюджет недоотримує кошти. Фурса навів конкретний приклад – імпорт товарів через посилки.
"Ми минулого року завезли на 7-8 мільярдів доларів посилок... Це величезний потік, з якого до бюджету мали перерахувати понад 2 мільярди доларів", – вказав фахівець і констатував, що ці гроші держава не отримала – зокрема й через податкові пільги.
Окремий блок змін стосується спрощеної системи оподаткування. За словами Фурси, йдеться не про тиск на малий бізнес, а про ліквідацію схем.
"Це не є боротьбою з малим бізнесом... Це закриття величезних схем і удар по великому бізнесу, який мімікрує під малий", – пояснив Фурса. Саме через такі механізми, за його словами, існують:
Пропонується з 1 січня 2027 року запровадити реєстрацію платниками ПДВ ФОП з доходом понад 4 млн грн на рік. Передбачаються певні"пом'якшення": для платників ПДВ, які працюють на єдиному податку, встановити звітний період у вигляді календарного кварталу; символічні штрафи у 2027 році – по 1 гривні за перші п'ять порушень.
Уряд хоче змінити логіку дії військового збору – стягувати його не просто до завершення воєнного стану, а до моменту, коли Верховна Рада офіційно оголосить завершення реформи ЗСУ. Ставки пропонують затвердити на такому рівні:
Підхід до оподаткування доходів з цифрових платформ можуть переглянути. Зокрема пропонують знизити ставку з 18% до 5%, а також не оподатковувати дохід, якщо він не перевищує 2000 євро на рік (за курсом НБУ).
До того ж, відкривати окремий банківський рахунок для такої діяльності не потрібно – можна буде використовувати вже наявні рахунки, відкриті для власних потреб. Податковим агентом у цьому випадку виступає сам оператор платформи, який нараховуватиме дохід і відповідатиме за податки.
Для дистанційного продажу товарів (окрім підакцизних) пропонують запровадити спеціальні правила, якщо їхня загальна вартість не перевищує 150 євро, вони надходять з-за кордону фізичній особі, а купівлю здійснено через електронну платформу. Податок нараховуватиме і сплачуватиме відправник, але відповідальність за нарахування та сплату ПДВ несе електронна платформа-нерезидент. Вартість неоподатковуваної посилки не повинна перевищувати 45 євро, а призначена вона має бути для особистого або сімейного користування.
Попри певні позитивні фактори всередині країни, зовнішні ризики змушують регулятора готуватися до вищих темпів зростання цін, ніж очікувалося раніше, передають Патріоти України. Як війна на Близькому Сході та ситуація в енергетиці вплинуть на гаманці у...
Попри певні позитивні фактори всередині країни, зовнішні ризики змушують регулятора готуватися до вищих темпів зростання цін, ніж очікувалося раніше, передають Патріоти України. Як війна на Близькому Сході та ситуація в енергетиці вплинуть на гаманці у...