Отакі цікаві діалектизми: Рура, ґанж, стариня та пацє. Що означають ці словечки з говірки Прикарпаття

Україна – велика й багатокультурна країна. Настільки велика, що, попри одну державну українську мову, у різних її регіонах говорять по-різному. Якщо ви, наприклад, живете на Полтавщині, Києві, чи Харкові й поїхали відпочити у якесь селище в Карпатах, то спілкуючись з місцевими жителями, можете виявити, що слабенько розумієте одне одного. При цьому усі говорите українською. Справа у діалектах (говорі) – різновидах національної мови, які є продуктом історичного розвитку різних регіонів держави і значно відрізняються від літературної лексики. Причому, зовсім не обов'язково, діалекти виникають за умови розділу одного народу державними кордонами. Більшу роль відігравало слабка комунікація та мобільність основної маси населення у давнину. Це зумовлювало слабкий мовний обмін між громадами і формування протягом століть оцих лексичних особливостей. Найбільш яскраво цей феномен проявляється в гірській місцевості, де два села по різні боки мало доступної вершини, чи хребта можуть мати геть різні діалекти.

Поговорімо про південно-західне наріччя української мови, а саме про галицько-буковинську групу говорів, які поширюються на деякі райони Львівської, Тернопільської, Чернівецької та Івано-Франківської областей.

Поділимось значеннями діалектизмів саме покутсько-буковинського говору, який поширений у Карпатських горах: рура, ґанж, стариня та пацє. Перед тим як читати далі, зіграймо у маленьку гру: спробуйте відгадати, що означають ці слова. Картинка вище є підказкою до значення одного з цих діалектизмів.

Зробили свої "ставки"? Тепер розкриємо правильні відповіді. Рура (наголос на перший склад) – так називають будь-яку трубу або щось схоже на трубу. Словом "ґанж" називають якусь хибу, ваду, хворобу чи навіть брак, якщо йдеться про неживі речі. Стариня (наголос на другий склад) – так називають батьків або просто літніх людей. Що ж до слова "пацє" (наголос на другий склад), то так називають свиню.