Рецепт подолання депресії від британського журналіста, який втратив обидві ноги та руку в Афганістані (відео)

П’ятдесятирічний британський журналіст, який дістав тяжкі поранення в Афганістані, приїхав до Львова, щоб поспілкуватися з постраждалими від російських злочинів українцями, передають Патріоти України.

Багато років чоловік документує війну, в Афганістані втратив обидві ноги та руку. І нині своїм прикладом хоче довести нашим співвітчизникам: навіть після втрати кінцівок - життя не зупиняється. Журналіст ділиться досвідом, як пройшов лікування, реабілітацію, протезування, а головне – як лікував скалічену душу.

"Ми зустрічаємося з Джайлзом біля готелю, де він оселився. І разом рушаємо до львівської лікарні, яка з початку війни прийняла понад 5000 тисяч поранених", - передають кореспонденти.

Вперше він приїхав до України 2005 року. З 2015 року документує війну на Донбасі. Джайлзу Дьюлею – п'ятдесять років. Він британський журналіст і в нього три протези. Десять років тому документував війну в Афганістані. Під час зйомок наступив на міну. Думав, що не виживе. Ось світлини, як йому допомагають військові.

"Я втратив обидві ноги та руку, я не втратив свідомість, як мене вивозили - я пам’ятаю. Я думав, це останні хвилини в моєму житті", - каже він.

Чоловік переніс 37 операцій та цілий рік провів у шпиталі. Розповідає, перші дні, та навіть місяці, було нестерпно важко морально. Він був спустошений, життя втратило сенс.

"Коли я отримав поранення, я думав, що моє життя закінчилося. Я ніколи більше не зможу працювати. Я дивився на себе у дзеркало та плакав. Я вперше за три місяці зміг піднятися, щоб прийняти душ. Я плакав усю ніч і думав, краще б я помер в Афганістані", - згадує журналіст.

Та одного дня він замислився, де ж поділась його звичайна впертість. Розлютився на самого себе. І це допомогло. Нині має свій рецепт подолання депресії: думати не про те, чого ти не зробиш. А навпаки, про те, чого маєш досягти.

Джайлз спілкується з пацієнтами львівської лікарні. У багтьох, як і в нього, втрата кінцівок. Це 38 річний Олександр з Сєверодонецька- російський снаряд прилетів на подвіря, чоловік втратив ногу.

"Все пам’ятаю повністю, я при свідомості був. Як вибух стався, як я впав, як я не поняв шо зі мною відбувається, як я почав кликати рідних. Прокидаєшся, дивишся, а в тебе ноги нема і думаєш цілими днями, що життя закінчилося і таким як раніше ніколи не буде. А потім розумієш, це не кінець", - каже Олександр.

Сам Джайлз каже: його найгірший день, десять років тому, насправді дав йому можливість відкрити світ і себе з нового боку. А ще зрозуміти: склянка завжди наполовину повна.