
Вперше вчені дослідили, в якій саме ділянці мозку людини виникає цікавість. Людське зацікавлення спонукає нас шукати істину набагато ширше, ніж це роблять тварини, передають Патріоти України.
Нові дослідження можуть допомогти краще зрозуміти, як живуть люди. А також це потенційно призведе до лікування станів, при яких бракує цікавості, наприклад, хронічної депресії, пише ScienceAlertВідкриття зробили дослідники з Колумбійського університету в США. Вони використовували сканування функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ), щоб виміряти рівень кисню в різних частинах мозку і зрозуміти, наскільки зайнята кожна область в будь-який момент часу.
"Це справді перший раз, коли ми можемо пов’язати суб’єктивне почуття цікавості до інформації з тим, як ваш мозок представляє цю інформацію", – каже нейробіолог Жаклін Готліб.
Під час експериментів дослідники надали 32 учасникам спеціальні зображення під назвою texforms, на яких знайомі об’єкти та тварини були спотворені. Добровольців попросили оцінити їхню впевненість і цікавість щодо визначення теми кожної тексформи.Ці результати перехресно порівняли з фМРТ-скануваннями. Помітна активність була помічена в трьох областях мозку: потилично-скроневій корі (пов’язаній із зором і розпізнаванням об’єктів), вентромедіальній префронтальній корі або vmPFC (яка керує сприйняттям цінності та впевненості) і передня поясна кора (використовується для збору інформації).
Дослідники припускають, що vmPFC діє як неврологічний міст між рівнями впевненості, зафіксованими потилично-скроневою корою, і суб’єктивним почуттям цікавості. Чим менш впевненими були учасники дослідження щодо об’єкта зображення, тим більше їм це було цікаво.
Крім потенційної терапевтичної цінності, науковці також хочуть дослідити, як ці висновки можуть бути застосовані до інших типів цікавості, окрім ідентифікації образів: цікавості до дрібниць і фактів, або соціальної цікавості до діяльності інших.
Вчені наголошують, що цікавість є фундаментальною частиною людського існування, ключем до нашого виживання як виду. Без неї ми не так добре навчаємося та засвоюємо нову інформацію, і є докази того, що це також стимулює біорізноманіття.
"Цікавість має глибоке біологічне походження. Людську цікавість відрізняє те, що вона спонукає нас досліджувати набагато ширше, ніж це роблять тварини. І часто просто тому, що ми хочемо щось з’ясувати, а не тому, що ми шукаємо матеріальну винагороду чи користь для виживання", – підсумував Жаклін Готліб
Гречку не дарма в народі називають "природною аптечкою". Властивості рослини здавна вивчили лікарі. Злак робить людину стрункою та здоровою. Лікарі розповіли, які хвороби лікує гречка та рекомендують регулярно вживати крупу, передають Патріоти України....
З розвитком хвороба залишає "пізнавальні знаки". Вміння трактувати сигнали організму врятують життя. Адже своєчасне виявлення онкології збільшує шанси успішного лікування. Згідно зі статистикою, на останній стадії ймовірність смерті наближається до 100...