Інженери з усього світу допомагають ЗСУ перемогти за допомогою 3D-принтерів: Як це працює

Майже через чотири місяці після початку вторгнення ЗС РФ жителі України відчувають гостру нестачу предметів медичного призначення та пристосувань для зброї. На допомогу зненацька прийшли люди, які мають 3D-принтери. Завантажуючи спеціальні файли з інтернету, волонтери створюють витратні матеріали, такі як бинти, джгути, шини та кобури для автоматів Калашникова. Використовуючи програмне забезпечення для автоматизованого проєктування, спеціальні принтери створюють тривимірні об'єкти з пластику або біоматеріалів, що дозволяє швидко та масово відправляти ресурси на поле бою.

Порятунок і лікування бійців ЗСУ: медикам потрібна допомога

Власники принтерів спілкувалися з українськими військовими, адміністраторами лікарень і благодійними організаціями, намагаючись оцінити, що можна швидко надрукувати для отримання максимальної користі. Найчастіше українці просили джгути та бинти для поранених солдатів.

У березні житель Бостона (США) Якуб Камінскі дізнався від свого українського друга-хірурга про критичну нестачу джгутів у ЗСУ. Як аспірант-робототехнік у Вустерському політехнічному інституті в Массачусетсі американець за два місяці зібрав команду добровольців, які розробили сім варіантів джгутів, поки не отримали річ, досить міцну для застосування на полі бою, щоб її при цьому можна було легко використати.

Вони розмістили "ідеальне" креслення в інтернеті, щоб його міг використати будь-хто. Завдяки цьому близько 120 одиночних ентузіастів і компаній у всьому світі взялися виготовляти джгути на своїх 3D-принтерах і надрукували вже близько 5000 тисяч одиниць, які зараз прямують в Україну, де будуть передані українським військовим.

"Це чудово, якщо ви допоможете людям в Україні почуватися краще й дасте іншим можливість допомогти. Це щось справді особливе", — висловився Якуб Камінскі.

"Руки необхідні для багатьох елементарних завдань для гігієни та виживання. Якщо солдатам правильно наклали шину, вони зможуть знову повністю використати свою руку протягом восьми-дванадцяти тижнів, — пояснив Бретт Кері. — Зараз така увага приділяється технологіям порятунку життів, але безперечно є потреба в реабілітації, щоб після травми люди могли почати повертатися до свого життя".

Озброєння ЗСУ: що можна надрукувати на 3D-принтері

Головний виконавчий директор компанії з 3D-друку 3D Tech Addtive зі Львова Михайло Шульгін розповів, що на початку повномасштабної війни він вирішив вивчити, як друк тривимірних об'єктів допомагав в інших конфліктах. У результаті підприємство зосередилося на виробництві ізраїльських бандажів — широких пов'язок із тканини, які закривають рани, випускаючи близько 2 тисяч на місяць.

Згодом до української армії приєдналося все більше добровольців, тому потреби змінилися — зараз українські військові потребують деталей і спорядження для зброї. 3D Tech Addtive виробляє чохли для зручнішого зберігання та перенесення своїх гвинтівок. Крім того, виготовляє спеціальні сумки для стріляних гільз і гранат, а також антивідблискові лінзи для прицілів, щоб противник не зміг виявити снайперів ЗСУ за відбиттям випадкових сонячних променів. За словами Михайла Шульгіна, загалом компанія відправила на фронт понад 5 тисяч компонентів.

Проблеми 3D-друку під час війни в Україні

Він додав, що виробництво пов'язане з багатьма проблемами. У перші місяці після війни 3D Tech Addtive не вистачало сировини, наприклад, ниток, адже склади постачальників перебували в місцях ведення бойових дій — тепер вони перемістилися на Захід України та налагодили нові ланцюжки постачання.

Більшість із 30 3D-принтерів компанії зроблено в Китаї, і вони часом ламаються. Запчастини коштують дорого, а доставити їх в Україну дуже складно. Іноді зламані принтери простоювали протягом двох-трьох тижнів, адже співробітники не могли їх відремонтувати.

Як зазначає Якуб Камінскі, некомпететна допомога може нашкодити українцям. Деякі волонтери друкують і відправляють в Україну неякісні речі, наприклад, турнікети для затягування джгутів, які ламаються на полі бою. Він наголосив, що розробники зобов'язані ретельно тестувати свою друковану продукцію, у тому числі на міцність.

"Неетично просто придумати абсолютно новий дизайн турнікету й використати його під час війни", — наголосив він. За словами Камінскі, його джгути пройшли стрес-тест у лабораторії в Польщі — дослідники з'ясували, що пристрої витримують натяг близько 68 кг. Крім того, представники Вустерського політехнічного інституту провели ультразвукове дослідження, щоб перевірити, чи може джгут повністю перекрити кровообіг.