Ризики зростають: Україна втратить купу грошей через нову торгову угоду з ЄС

Україна втратить 700 млн дол. цього року через припинення торгових преференцій з ЄС. Що можна зробити, аби покращити торгівлю, передають Патріоти України з посиланням на Кореспондент.

Україна зазнає великих збитків

Попри те, що нові торгові правила з боку ЄС щодо України не є настільки поганими для нашої країни, як побоювались експерти, Україна все ж таки втратить величезні кошти через скасування торгового безвізу.

Нагадаємо, 5 червня закінчився режим Автономних торгівельних заходів (АТМ) між ЄС та Україною. Натомість ЄС відновив квоти на імпорт сільськогосподарських товарів з України, які були скасовані на початку повномасштабного вторгнення 2022 р. для підтримки українських фермерів.Зокрема, квоти на імпорт української продукції збільшено для критично важливих категорій: пшениці, цукру, ячменю, м'яса птахів. Водночас деякі категорії звільнені повністю від обмежень (сухе, знежирене та ферментоване молоко, гриби, виноградний сік та продукти з винограду).

Нова модель торгівлі між ЄС та Україною призведе до того, що українська економіка зазнає великих збитків. В НБУ вже підрахували конкретну суму.

Так, заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука розповів, що НБУ підрахував конкретні збитки від припинення торгових преференцій з ЄС і за його словами поточного рокузбитки українських виробників сягнуть 700 млндол.

“У квітні ми цей фактор розглядали як ризик, але з огляду на те, що сьогодні довгострокового рішення не було знайдено, певні втрати для нас, на жаль, будуть. Їх оцінюємо для цього року приблизно в 700 млн дол.”, – сказав Ніколайчук.

Також він додав, що значна частина постачання до Європи зберігатиметься, а частина експорту може бути переорієнтована на треті ринки.

Проте ці втрати стануть додатковим викликом для української економіки, яка страждає внаслідок інтенсифікації російських атак й інших негативних факторів війни. НБУ врахував їх в оновленому макроекономічному прогнозі, погіршивши оцінку зростання ВВП на 2025 р. до 2,1%.

Треба шукати нових торгових партнерів

Аби покращити результати торгівлі, Україні треба шукати нових торгових партнерів. І наша країна вже над цим працює. Так, в Мінекономіки планують розширяти кількість торгових партнерів.

Профільне міністерство збирається диверсифікувати експорт, зменшуючи “європейський” показник до 40% (з 59,5% зараз), натомість збільшуючи торгівельні відносини з країнами Близького Сходу, Африки та Південно-Східної Азії.

Шукати нових торгових партнерів Україні потрібно ще й тому, що з моменту повернення президента США Дональда Трампа до Білого дому його підхід до міжнародних відносин став агресивним, спрямованим на посилення американської влади шляхом введення тарифів і тиску на союзників.

“В умовах світу, в якому спалахують торгові війни, шукати нові ринки збуту – це мудре рішення. Кожний новий ринок, що відкривається – це гарна новина для української торгівлі”, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

Певні кроки у плані пошуку нових торгових партнерів вже зроблено. Так, минулого року Держспоживслужба разом з МЗС забезпечили доступ до 9 країн для 16 груп продуктів: меду - до Китаю, яєчних продуктів - до Канади, птахів та рибної продукції - до Ізраїлю, Бахрейну, Кувейту, мʼясних та кормових продуктів - до Боснії і Герцеговини, Албанії, Молдови, Північної Македонії.

Наприкінці минулого року Україна домовилась з Великобританією про те, що весь імпорт відбуватиметься без мит і тарифних квот (за винятком яєць і курятини до квітня 2026 р.).

У березні поточного року підписано угоду з Китаєм, що відкриває ринок для диких морепродуктів та гороху. Такж готують протоколи на борошно, пшеницю, сорго та гірчицю для Перу та Чилі.

Крім того, у квітні цього року оновлено угоду про вільну торгівлю з EFTA (Ісландія, Норвегія, Швейцарія, Ліхтенштейн). Вона охоплює скасування мит у промисловості та значне пом’якшення тарифів на сільгосппродукти - дозвіл на експорт значно більшої кількості товарів до EFTA‑країн з пільговими умовами.

“Ці ринки найбільше інтегровані з ЄС і є омріяними для багатьох наших виробників”, - каже заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка.

В лютому поточного року було підписано угоду про економічне партнерство з ОАЕ, яка відкрила доступ до 96.6 % товарних позицій без мит, зокрема в секторі металургії, продовольства та інвестиційної співпраці.

Також Україна працює з Туреччиною щодо продовження Угоди про вільну торгівлю, яка була підписана в лютому 2022 р., наразі триває процес ратифікації обома сторонами. Вона включає нульові тарифи на більшість українських товарів.

Ще Україна планує збільшити експорт до країн Африки та Близького Сходу. У пріоритеті Сирія та Ліван: президент України Володимир Зеленський анонсував підвищення торгівлі з Ліваном (зокрема аграрного експорту обсягом в 400 млн дол. з планом його подвоєння).

Також зростає торгівля з країнами Близького Сходу і Південно-Східної Азії - Малайзією, Індонезією, Бангладеш, Південню та Латинською Америкою.

Україна планує збільшити перероблювання

Аби компенсувати собі збитки від втрати торгового безвізу з ЄС, Україна також планує збільшити обсяги перероблювання харчових продуктів.

В Міністерстві економіки розробляють нову Національну експортну стратегію. Її цільові орієнтири полягають у збільшенні обсягів експорту у півтора раза до 2030 р.

За словами Качки, головний акцент у новій стратегії розвитку українського експорту буде зроблено не просто на кількісному збільшенні постачань за кордон, а на нарощуванні виробництва та експорту товарів із вищою доданою вартістю.

Він зауважив, що значною проблемою залишається висока частка в експорті сировини. Так, частка сировини та низькотехнологічної продукції в експорті зросла з 52% у 2021 р. до 66,3% у 2024 р.

За словами Качки, продукція з доданою вартістю більш конкурентна і приносить більше доходів при менших обсягах. Генеруються робочі місця і створюється додатковий фінансовий ефект для локальних бюджетів.

Своєю чергою, міністр аграрної політики України Віталій Коваль зазначив, що замість безмитного доступу до ЄС, Україна планує зменшити експорт сировини та активно розвивати внутрішнє перероблювання харчових продуктів, щоб адаптуватися до нових умов торгівлі з ЄС.

“Україна планує змінити свою політику щодо експорту сільськогосподарської продукції, щоб адаптуватися до завершення вільного доступу до прибуткового ринку ЄС, потенційно скоротивши експорт сировини, водночас активізуючи внутрішнє перероблювання харчових продуктів”, - повідомив він.

Коваль сказав, що Україні потрібно зробити більше, щоб скористатися перевагами власної сировини.

“Якщо хтось думає, що нас можна певними методами змусити стати колонією-постачальником природних ресурсів, яка постачатиме вигідну для когось сировину – цього не станеться”, – сказав він.

Праця в цьому напрямку вже йде. За словами Качки, у 2024 р. держава активно нарощувала експорт продукції з доданою вартістю, а не сировини.

Експорт перероблених продуктів в аграрному секторі вже показує зростання: хлібобулочні вироби: +24 % (29,5 млн дол.), масло: +254 % (9,87 млн дол.), сир: +32 % (5,3 млн дол.)