Вони роблять вибір на користь Європи, але може статися все, що завгодно: Експерт про те, як балканські країни скидають російське ярмо

Російський вплив на Балканах був дуже потужним ще донедавна. З початком війни, яку Росія розв'язала проти України, балканські країни одна за одною почали мало-помалу злізати з російського гачка. Тепер же, коли путінська військова авантюра знову перейшла в гарячу фазу, процес звільнення країн Балканського півострова від російського обтяжливого впливу ще більше прискорився. Чи можливий вихід Сербської Республіки зі складу БіГ, як Чорногорія буде посилювати військову підтримку України, про що говоритимуть лідери балканських країн із Зеленським під час візиту до Києва, до чого призведе суперечка між Шольцем і Вучичем з приводу Косова і як Сербія намагається всидіти на європейському стільці з грошей та російській газовій голці одночасно – розповів колишній тимчасово повірений у справах України (березень – липень 2018 року) в БіГ Володимир Цибульник, передають Патріоти України.

Політичні спекуляції лідера боснійських сербів

Додік (член Президії БіГ від РС) каже, що вихід Республіки Сербської (далі – РС – ред.) зі складу Боснії і Герцеговини гальмується через війну в Україні. В чому насправді причина?

Знаєте, Додік спекулює на темі виходу РС із БіГ вже років 15 – 20. Останній сплеск цих сепаратистських заяв був на початку цього року. Результат не змусив себе довго чекати і чисельність військових сил ЄС (EUFOR – ред.) було збільшено втричі у всіх містах сербської частини країни.

Після цього європейці сказали Додіку, що треба думати, перш ніж щось говорити. Мусульмани і хорвати, які проживають в РС, своєю чергою підкреслили, що вихід можливий лише через війну, якої в БіГ до цього часу боїться чимало людей. В результаті лідер боснійських сербів почав давати задню, кажучи, що ні-ні-ні, ми нікуди не виходимо.

Додік, під тиском Заходу, погодився відразу майже з усім. За винятком пункту про російський напад на Україну. Він сказав, що це питання потребує обговорення в рамках спеціального засідання президії БіГ за участі всіх трьох її членів – від сербського, хорватського та мусульманського народів стосовно формулювання "агресія проти України".

Як бачимо, в цьому випадку не може бути мови про відокремлення сербської частини Боснії та Герцеговини. Тому, що насправді, це нікому не потрібно. А всі гучні заяви Додіка – не що інше, як спекуляції на цю тему. Такий сценарій не вигідний нікому крім Росії, яка деструктивним чином впливати на Балкани. Ні європейці, ні сам опальний лідер боснійських сербів не зацікавлені в такому розвитку подій.

В цілому, РС є дуже відсталою сама по собі. Тому без бошняків та хорватів не виживе. Та і президент Сербії Александр Вучич, на позицію якого орієнтується Додік – один з проросійських факторів нестабільності на Балканах, буде не в захваті від перспективи розпаду БіГ. Йому сьогодні нові проблеми в жодному разі не потрібні. Про це промовисто засвідчила заява сербської віцепрем'єрки Ани Брнабич, що немає нічого страшного у неприбутті Лаврова до Сербії з візитом.

Військово-політична і дипломатична підтримка Чорногорії і осередки російського впливу в Сербській Православній Церкві

Що саме може увійти до нового пакету військової допомоги від Чорногорії для України?

Щоб відповісти на це питання, спершу треба зрозуміти масштаби цієї країни. Її населення становить 625 тисяч людей. З них в армії служать приблизно 2,5 тисячі.

Подгориця обов'язково нам щось дасть. Ми також вдячні й за те, що чорногорці приєдналися до всіх антиросійських санкцій. Це також не менш важливо.

З чим лідери Балкан приїдуть до Києва?

2-3 дні тому новообраний прем'єр Чорногорії Дрітан Абазович заявив, що хотів би відвідати нашу столицю особисто і прихопити з собою в цю офіційну поїздку ще деяких західно-балканських лідерів.

Поки що, наскільки мені відомо, запрошення від Зеленського поширюється лише на Абазовича. Втім, до нього можуть приєднатися й інші представники Західних Балкан.

Що стосується сербського лідера Вучича, то гадаю, що ні. Можливо, прибудуть президенти Чорногорії, Північної Македонії, Албанії. Але набагато важливішим є той факт, що приїде Абазович. Він точно щось привезе. Крім політичної підтримки, розмови можуть вестися про широке коло питань двостороннього співробітництва, зокрема, економічну співпрацю, туризм, транспорт тощо. Розмовляти є про що.

Прокоментуйте, будь ласка, погрози Москви на адресу Подгориці завдати ядерного удару.

Такими погрозами РФ цими днями сипле дуже рясно. Вистачило кожній країні. Російський посол в БіГ, приміром, відверто пригрозив, заявивши, що в разі подальшого наближення Сараєво до НАТО та ЄС, їм добряче дістанеться.

Щодо Чорногорії, то це – страшилки російської дипломатії та особисто Машеньки Захарової. Та і Лавров теж вже встиг відзначитися в цьому плані. Це, знов-таки, тиск. Одначе, ми маємо пам'ятати, що Чорногорія – країна, яка входить до Північно-атлантичного Альянсу. Вона хоч і маленька, а проте важлива, як потенційна база натівського флоту, у тому числі.

Тому погрози ядерною зброєю і в цьому випадку, будемо сподіватися, будуть лише пустопорожньою балаканиною.

Найбільш потужна зброя Росії у Чорногорії – це Сербська Православна Церква, яка й до сьогодні має досить сильні позиції. Майже 60% чорногорського населення складають віряни СПЦ. А це те саме, що й РПЦ. Фактично, її віддзеркалення. Настоятелі СПЦ всіляко пропагують ідеї великосербства у Чорногорії, де майже 45% населення країни – серби, згідно з останнім переписом населення, датованим 2011-им роком.

СПЦ справді дуже впливова. І нажаль, вона відстоює сербські інтереси, діючи таким чином проти Чорногорії, на користь Росії.

Пристрасті довкола Косова та російський вплив у Сербії

До чого може призвести суперечка, яка виникла між Вучичем і Шольцом з приводу міжнародного статусу Косова?

Знаєте, Вучич – дуже "смілива" людина, ризикнув суперечити "другу" Путіну, який якось сказав, що Косово – законно існуюча держава. За його словами, народ має право обирати чи бути йому незалежним в межах власної держави, чи ні. Відповідь від сербського президента не забарилася.

Той сказав, що такі слова його російського колеги можна оцінювати, як удар ножем у спину. Мовляв, ми від Росії такого не чекали. Разом з тим, це дійсно проблема для сербського керманича. Вже неодноразово йому доводилося чути від Заходу, що якщо ви не визнаєте незалежності Косова, ніякої інтеграції до ЄС не буде.

Вийшло так, що Белград зараз перебуває між двох вогнів: і у Європи хоче брати гроші, й дешевий газ із Москви отримувати.

Цього разу президента Сербії попередили вже востаннє. Йому сказали устами Шольца: все, хлопче, ігри закінчено. Або ідеш до нас і перестаєш використовувати подвійні стандарти у своїй політиці, або залишаєшся сидіти на російській газовій трубі, але без європейської перспективи у кишені.

На мій погляд, вибір очевидний. Хоча б тому, що товарообіг Сербії з ЄС складає 20 мільярдів, тоді як з Росією – всього якихось 2 мільярди у європейській валюті. Та і сам Вучич зрештою раніше заявляв, що хоче зробити Сербію частиною Євросоюзу – це його мрія.

Щодо визнання Сербією незалежності Косова, то, на мою думку, все ж найближчим такого не станеться. Будуть розвиватися різні форми співпраці, триватиме пошук співіснування, на приклад – як ФРН та НДР, не визнавали, але співробітничали.

Пане Володимире, як Ви оцінюєте шанси Приштини на отримання статусу кандидата на вступ до ЄС?

Обнадійливим в цьому сенсі є те, що під час своєї балканської поїздки Шольц спочатку поїхав саме до Приштини і лише потім відвідав Белград. Але до цього ще дуже довгий шлях.

Наскільки саме прямий політичний вплив Росії на Сербію через своїх симпатиків у політичному середовищі цієї країни сильний зараз?

На жаль, вплив дуже потужний. Про це говорить вже те, що серби чомусь вважають, що Москва врятувала їх під час Балканської війни кінця 90-х років минулого сторіччя. Хоча це спірне питання. Крім того, у Сербії свято переконані, що у них із Росією тісні культурно-релігійні зв'язки. Так думати схильний кожен сербський політик. Загалом, я б поділив російський вплив у Сербії на сектори.

• Перший – це економіко-енергетичні питання. Наприклад не так давно росіяни купили потужне підприємство Нафтова індустрія Сербії.
• Другий – військовий компонент. Останніми роками Кремль активно продавав сербській стороні російську зброю, не саму сучасну, не саму дешеву.
• І третій – це інформаційний вплив через пропаганду великосербства, яке є ідейною копією великоросійства.

Водночас ми бачимо, що вже з'являються і тверезомислячі серби. Приміром, у Войводині, котра розташована неподалік кордону з Угорщиною.

Підсумовуючи, скажу, що і досі потужний російський вплив має місце. Однак, це може змінитися і, власне, вже змінюється. Першим значним кроком в цьому напрямку буде безумовний вибір Вучича на користь ЄС. Не будемо поки що казати гоп, поки не перескочили. Це Балкани, тут може бути все, що завгодно.