Дружина Леоніда Кожари, якого підозрюють у вбивстві столичного бізнесмена Сергія Старицького, розповіла про утримання його під вартою. А також історію їхнього кохання. Марина Козерод живе у їхньому будинку, де сталася трагедія. Зазначає, що інформація про те, що вона зізналася у ненавмисному вбивстві Старицького лише через 33 дні після події, недостовірна, повідомляють Патріоти України.
"Це трохи не так, бо те саме я говорила разом із Леонідом Олександровичем і 9, і 16 березня. Дати запам'ятала, бо це були понеділки. Ніхто нас ні в прокуратурі, ні у поліції, спершу в Боярці, потім у Києво-Святошинському районі не чув. Тільки 25 березня, коли чоловіка зупинили на дорозі, щоб зачитати рішення про затримання, з третьої спроби мені вдалося заяву подати. Через два дні я повторила свої слова на суді. Ще раз сказала про те, що сталося, вчора у слідчого. До того впродовж місяця після загибелі Сергія ми сиділи вдома і нас ніхто не чіпав. Ми не проходили навіть як свідки. Думаю, відповідним органам не важко підняти документи і переконатися, що ми хотіли дати свідчення. Однак вони нікого не цікавили", - розповідає Марина Козерод.
Каже, що познайомилася з Леонідом Кожарою у Facebook 8 років тому. Три роки переписувалися. Одружилися у 2015, коли той вже не був міністром.
"Так, у непрості для нього часи. Навіть не пам'ятаю, як додалася в друзі. Вочевидь через друзів друзів. Я тоді в основному мешкала за кордоном. Леонід писав мені, що він депутат трьох скликань, міністр. Але мене це не вражало. Якось пропускала повз вуха. Я ж дівчинка – не дивилася на посади, а на людину. Леонід радив знайти його у "Вікіпедії", потім відправляв посилання. Тричі! І я кожен раз не читала. Ще думала: якої він високої про себе думки, що я про нього маю читати. То чоловік має за жінкою бігати, а не навпаки", - каже Марина.
Із чоловіком після його затримання бачилася лише один раз.
"Їжджу щодня, бо привожу їсти. Можна возити все, крім молочного. У Леоніда була виразка шлунку, тому з вибором їжі треба бути уважним. Хотіла купити азійську їжу, яку чоловік любить. Але мама наполягла, що готуватиме сама, домашнє .Адвокат розмовляє наживо через день, а я бачити чоловіка не можу. Мені дали довідку, що дозволена одна зустріч. У зв'язку з пандемією коронавірусу ще й вона відкладається. Думаю, найближчого понеділка чоловіка привезуть додому, для слідчого експерименту. Наскільки я розумію, свідчення не співпадають. З того, що знаю я, експертиза показала, що сліди пострілів є тільки на моєму одязі і на Леонідовому. Але нам адвокат пояснив, що схоже може бути, коли заходиш з вулиці чи з іншої кімнати, в якій накурено. Запах обов'язково приліпиться до одягу й волосся. Те саме й тут: вбігаєш у кімнату і потрапляєш у хмаринку від пострілу. Порохові гази осідають. За словами нашого юриста, цей доказ – лише опосередкований. Ні в мене, ні в чоловіка немає слідів ні на руках, ні на нігтях, ні на обличчі, ні на шиї", - розповідає жінка.
Кожару утримують у Вишгороді. Щодо умов ув'язнення - все доволі цивілізовано: в камері зроблений євроремонт, є телевізор, холодильник, гаряча вода, душ, туалет.
Щодо подальшого спілкування з родиною Старицьких, Марина каже, що мала бажання піти на похорон, однак родичі загиблого не бажають підтримувати контакту. Жінка розповідає, що зовсім не переймається можливістю бути затриманою.
" Ми здивовані, що під варту взяли Леоніда. Бо дані експертизи не проти чоловіка. До того ж є мої свідчення. Проте його не лише посадили на 60 діб, так ще й суму застави визначили фантастичну Для нас 14 мільйонів гривень – сума непідйомна", - зізнається Марина Козерод.
У мережі ширяться кадри силового затримання одного з громадян, ймовірно, представниками Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) у Львові. Про це повідомляють місцеві пабліки, посилаючись на відповідне відео, передають ...
Рейтинг президента України Володимира Зеленського продовжує зростати. Майже усі інші політики, яких КМІС включив до списку, втрачають довіру,, передають Патріоти України з посиланням на дані опитування КМІС. За даними опитування, у травні 2025 року най...